Абекор: захист у кредитних спорах

Ні — позивач зобов'язаний власноруч підтвердити в позові, що не звертався раніше до суду з тим самим предметом і підставами до того самого відповідача. Був випадок з одним системним банком, який намагався стягнути борг двічі, і це для позивача завершилося дуже погано.

Ні, МФО колективний позов подати не може. А ось факторингова компанія може об'єднати декілька боргових зобов'язань одного боржника в один великий позов.

Погрози подати позов і сам позов — різні речі, а строк давності не спрацьовує автоматично: про нього потрібно заявити у відзиві. Тому план такий — нічого не платити, щоб відчепилися, і підготувати позицію на випадок суду. Чотири роки самі по собі нічого не гарантують, бо перебіг строку рахується не від дати позики, а від прострочення, і на нього впливає дата останнього платежу. Буває, що кредитор сам вносить символічну суму за боржника й таким чином поновлює цю дату. Тому потрібні кредитний договір, виписка й детальний розрахунок заборгованості — у них видно реальний останній рух коштів. Для штрафів, пені й комісії, до того ж, діє скорочений строк давності — один рік. Паралельно вимагайте від нового кредитора письмово договір факторингу з додатками й витяг з реєстру боржників саме про ваш борг: доки право грошової вимоги не доведено, платити йому ви не зобов'язані.

Від спливу часу борг автоматично не зникає. За ст. 256 ЦК позовна давність — це строк, у межах якого кредитор може звернутися до суду: загальний три роки щодо тіла й процентів за користування і спеціальний один рік щодо штрафів і пені. Але суд її сам не застосовує — потрібна ваша окрема письмова заява про застосування строків позовної давності, коли кредитор подасть позов або звернеться до нотаріуса за виконавчим написом. Те, що борг перепродавали, вашого права на це заперечення не позбавляє. Наслідки, які реально можливі, — саме ці два: позов до суду або виконавчий напис нотаріуса, а далі виконавче провадження й арешт рахунків. Кримінальної відповідальності за кредитний борг немає — це цивільно-правові відносини. І ключове застереження щодо «закрити за тіло»: будь-який добровільний платіж перериває перебіг позовної давності, тобто після нього відлік починається заново. Якщо все ж домовлятися, то лише після гарантійного листа з електронним підписом — лист без нього юридичної сили не має, і через кілька місяців можна отримати позов на всю суму. Щоб порахувати, чи строк справді сплив, потрібні дата останнього платежу й документи про останню письмову вимогу кредитора.

Щодо самих нарахувань є декілька опорних норм: пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — забороняє нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час воєнного стану; стаття 549 ЦК — визначає, що є неустойкою/пенею, це важливо, коли підвищена ставка після прострочення по суті є замаскованим штрафом; стаття 21 Закону про споживче кредитування — обмежує сукупну пеню й проценти подвійною обліковою ставкою НБУ. Щодо дзвінків третім особам і розповсюдження інформації про борг без згоди — якщо йдеться про поширення персональних даних (наприклад, фото документів чи деталей боргу в соцмережах чи знайомим по телефону), це підпадає під статтю 182 Кримінального кодексу про незаконне поширення персональних даних. Щоб правильно застосувати ці норми, потрібен розрахунок заборгованості й записи спілкування з фінустановою.

Приклади на сайті — це маркетинг, і вибірка там очікувано однобока. Рішення на користь позивача в цій категорії справ найлегше отримати там, де відповідач у процес не прийшов: суд тоді розглядає справу лише за доводами позивача, і позиція боржника взагалі не звучить. Тому такі підбірки говорять більше про поведінку відповідачів, ніж про силу доказів. Що робити зараз, залежить від етапу. Якщо позову ще немає, головне — не панікувати від першого листа й не підписувати нічого одразу: реструктуризація чи мирова угода на їхніх умовах зазвичай гірші за первісний договір, а реструктуризація ще й означає визнання боргу в повному обсязі. Якщо позов уже є — знайомитеся з матеріалами справи, подаєте відзив і прямо ставите під сумнів справжність поданих копій. Тоді за ст. 95 ЦПК суд зобов'язаний витребувати оригінали; якщо сторона оригінал не надала, це підстава для відмови в позові в повному обсязі.

Правильне питання — не як не платити кредит взагалі, а що саме кредитор повинен довести у своїй справі: які документи він подав і чи підтверджують вони заявлену суму боргу.

Усе, що потрібно для старту, є у звіті Українського бюро кредитних історій. Замовляється просто: у пошуку «УБКІ замовити», офіційний сайт, кнопка «перевірити», авторизація — перший запит безкоштовний, наступні по 120 грн. У ньому по кожному договору видно суму, статус і поточного кредитора — зокрема позначку «продано» і того, кому продали. Далі логіка проста: платити потрібно тому, хто зараз є кредитором. Якщо в кабінеті МФО оплата закрита — найчастіше саме тому, що кредитором вона вже не є. А якщо телефонує компанія, якої в кредитній історії немає, або суми не збігаються, вимагайте підтвердження права грошової вимоги: договір факторингу, витяг з реєстру боржників, платіжні документи. І не платіть на реквізити з телефонної розмови: спершу письмова пропозиція закрити за тілом, потім гарантійний лист, звірений з договором, і лише після нього оплата й документи про закриття.

За ст. 517 ч. 2 Цивільного кодексу боржник може не платити, доки новий кредитор не доведе право грошової вимоги — не надасть договір факторингу та витяг з реєстру боржників (а часто ще й приховані додатки до договору).

Це справді дві різні норми, і в цьому вся суть. Обмеження денної ставки — це стаття 8 Закону «Про споживче кредитування» з тарифними періодами (2,5%, 1,5%, 1% на день). Вона стосується процентів за користування кредитом і працює незалежно від воєнного стану. А штрафи, пеня й комісія — інша частина розрахунку, і про них ідеться в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу: на час воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності та від обов'язку сплачувати кредитодавцю штрафи, пеню та інші додаткові нарахування. Ця норма поширюється на всіх громадян України без винятку — і на боржників банків, і на боржників МФО та факторингових компаній. Практично корисно знати ще одне: суд не застосує пункт 18 сам. Він працює за принципом диспозитивності, тому потрібні клопотання відповідача і власний контррозрахунок без цих сум.