Бізнес Позика: захист у кредитних спорах

У практиці юрфірми траплялись позови, де нараховані відсотки у 5-6 разів перевищували тіло кредиту. Ми аналізуємо, чи не приховано під виглядом «підвищеної ставки» пеню, яка за п. 18 перехідних положень ЦК не нараховується. У низці описаних справ суд саме на цій підставі списував значну частину заборгованості.

Бізнес Позика справді використовує статус ФОП позичальника як аргумент проти застосування п. 18 перехідних положень ЦК. Ми оскаржуємо таку кваліфікацію нарахувань і доводимо їхню пеневу природу окремо від статусу позичальника, спираючись на ст. 549 ч. 3 ЦК.

За описаними випадками це типова практика компанії — вона рідко йде на досудове врегулювання і часто одразу звертається з позовом. Ми готуємо заперечення до суду: перевіряємо докази отримання коштів, наявність підпису та обґрунтованість нарахувань.

Компанія в описаній практиці дуже рідко погоджується на зменшення заборгованості в досудовому порядку. Тому ми зазвичай розраховуємо реальну суму, яку кредитор міг би стягнути через суд, пропонуємо реструктуризацію, а якщо переговори не дають результату — захищаємо інтереси клієнта в суді.

Зменшувати є що, але точка входу тут не сума, а самі рішення. Друге рішення, яким стягнули відсотки, пеню й штрафи, — окремий предмет для оскарження: якщо його ухвалили без вашої участі, є порядок перегляду й скасування заочного рішення; якщо в загальному порядку — апеляція з клопотанням про поновлення строку. Виконавче провадження закривається лише тоді, коли усунено його підставу, тому боротьба з арештами без роботи над рішенням результату не дає. По самих нарахуваннях у такій справі перевіряють: чи не нараховані відсотки за період поза строком дії кредитного договору (після його спливу або після вимоги про дострокове повернення вони припиняються); штрафи й пеню, які під час воєнного стану підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК; і строки давності — один рік саме на штрафи та пеню. Врахуйте: норми про споживче кредитування поширюються не на всі договори, а офіс — найімовірніше не споживчий кредит. Потрібні обидва рішення, кредитний договір і матеріали провадження.

Ні, не мають — це кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 182 Кримінального кодексу України, з санкцією від штрафу до 5 років позбавлення волі.

Це серйозний факт, і працює він саме там, де ви його заявили — у площині доведеності. МФО має довести не лише переказ коштів, а й те, що картка належить саме вам, із зазначенням призначення платежу. Якщо в додатках фігурує Bank ID іншої особи, під сумнівом опиняється вся ідентифікація позичальника. Якщо договір підписаний одноразовим SMS-ідентифікатором, ланцюг ще довший: належність номера телефону вам, надходження коду саме на цей номер, введення коду саме вами, зарахування коштів на вашу картку. Не доведена хоча б одна ланка — договір вважається неукладеним. Важливо: зустрічний позов про недійсність для цього подавати не потрібно, недоведеність викладають у відзиві, і ви це вже зробили. Те, що позивач нічого не відповів на цей довід, його не знімає — оцінювати факт буде суд. Щоб зважити силу аргументу, потрібні позов з усіма додатками і ваш відзив.

В Україні понад 100 активних мікрофінансових організацій — частина сама звертається до суду, частина перепродає борги факторинговим компаніям, які далі й судяться.

Кейси знайомі, і вихід тут у документах. Перше — зіставити три речі: строк кредитування, вказаний у договорі й паспорті споживчого кредиту, строк, на який кредит фактично видавався за заявкою, і період, за який нараховані відсотки в розрахунку. Нарахування за межами строку дії договору заперечуються: договірні відсотки з його закінченням припиняються (позиція Великої Палати Верховного Суду). Стаття 8 Закону «Про споживче кредитування» встановлює максимальний розмір денної ставки з тарифними періодами, тому «1% на день безкінечно» перевіряють на відповідність цій межі, а надлишок виключають. Штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. І ключова умова: суд сам розрахунок МФО не перевіряє — потрібен ваш контррозрахунок.

Строк подання відзиву зазвичай складає 15 днів і не може бути перевищений, хоча може бути звужений ухвалою суду. Цей строк рахується не з моменту сповіщення в застосунку Дія, а з моменту отримання ухвали про відкриття провадження встановленим законом способом (е-суд або паперово); строк можна поновити, якщо матеріали справи отримано не в повному обсязі.