ЕА Стоун Корп: захист у кредитних спорах

Спершу перевірте, чи справа існує взагалі. СМС від кредитора не є доказом того, що позов подано: реальну справу видно в застосунку «Дія», на сайті «Судова влада України» в розділі стану розгляду справ і через Opendatabot. Якщо там нічого немає — немає й суду, а є тиск. Формулювання без прізвища (ОСОБА 1, ОСОБА 2) — це те, як приховують персональні дані в текстах судових рішень, що публікуються в реєстрі. Тобто кредитор може надсилати вам чуже рішення саме тому, що з опублікованого тексту неможливо зрозуміти, хто відповідач. Ще одна причина перевіряти себе по реєстрах, а не по СМС. Щодо позову до кредитора: тут потрібно бачити самі повідомлення — від кого, з якого номера, що конкретно написано і чи є в них ваші персональні дані. Без цих матеріалів сказати, чи є підстава для окремої вимоги, неможливо.

У принципі так, погашення лише тіла можливе через досудове врегулювання — це окрема домовленість з кредитором, а не автоматичне право, яке спрацьовує саме по собі. Спочатку варто перевірити кредитний договір: чи є там комісія, підвищена ставка після пільгового періоду, автопролонгація — усе це може бути підставою вимагати списання частини нарахувань ще до перемовин про суму закриття. Далі — письмово, а не по телефону, звернутися до банку з пропозицією закрити борг тілом, і найголовніше — не платити нічого, доки не отримаєте письмовий гарантійний лист із чіткими умовами закриття. Без цього документа оплата може бути зарахована як сплата відсотків, а не погашення боргу, і борг формально залишиться відкритим.

Якщо йдеться про пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — так, він забороняє нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час дії воєнного стану, і поширюється це і на банки, і на МФО, і на факторингові компанії. Але діє це не автоматично: суд застосовує таке звільнення лише за заявою відповідача, тому потрібно письмово заявити клопотання з посиланням саме на цю норму — в суді або в переговорах з кредитором. Якщо ж малась на увазі якась інша стаття 18 (наприклад, із закону про захист прав споживачів) — там радше йдеться про несправедливі умови договору, коли загальна заборгованість значно перевищує тіло кредиту, а не про мораторій на пеню й штрафи як такий.

Так, це один із сильних аргументів. Якщо договір відступлення права вимоги датований раніше за сам кредитний договір, то на момент відступлення предмета передачі просто не існувало: передати можна лише визначену вимогу, а майбутніх вимог таке відступлення не охоплює. У відзиві це заявляється як відсутність предмета відступлення на дату укладення й недоведеність права грошової вимоги позивача. Перевіряйте дати по всьому ланцюжку, а не лише в першій ланці: Манівео — Таліон — наступний набувач. Достатньо однієї розірваної ланки, щоб позивач не зміг довести, що право вимоги дійшло саме до нього. Паралельно ставте під сумнів справжність копій цих договорів — тоді за ст. 95 ЦПК суд зобов'язаний витребувати оригінали, а без оригіналів доказ не враховується. Часто саме на цьому кроці й з'ясовується, що дат і документів позивач підтвердити не може.

Форс-мажор як самостійний аргумент тут слабкий: норми, яка через початок вторгнення звільняла б від повернення тіла позики, немає. Це стосується і випадку, коли позику брали до 24.02.2022, і коли її видали вже під час воєнного стану. Зате воєнний стан дає інше, практичніше. Пункт 18 перехідних положень Цивільного кодексу забороняє нарахування комісії, штрафних санкцій і пені на період воєнного стану — це стосується і банків, і МФО, і факторингових компаній. Додатково стаття 21 Закону «Про споживче кредитування» обмежує пеню і проценти за невиконання зобов'язання подвійною обліковою ставкою НБУ. Щоб порахувати, скільки з вимоги законне, потрібні кредитний договір і розрахунок заборгованості від кредитора: у договорі видно ставку в пільговий період і після прострочення, у розрахунку — з чого зібрана сума.

Так, і тут діє той самий принцип, що й для інших факторингових компаній: виконавче провадження відкрито не самим фактом претензій ЄАПБ, а конкретним судовим рішенням, тож скасовувати потрібно саме це рішення. Перший крок — з'ясувати, чи рішення заочне (подається заява про перегляд і скасування) чи звичайне (апеляційна скарга з поновленням строку, якщо він пропущений). Після скасування рішення провадження закривається автоматично, а вже потім, за бажання, можна вести переговори про врегулювання боргу — до скасування рішення домовлятися з компанією, яка вже виграла суд, зазвичай немає сенсу, бо їй невигідно погіршувати свою позицію.

Відлік починається не від дати появи кредиту, а від строку, у який ви мали виконати зобов'язання за договором, і зсувається кожним платежем: від дати останнього платежу три роки рахуються заново. Тому саму цифру «2023 рік» ні на що помножити не можна — потрібні договір (який у ньому строк кредитування) і виписка з датою останнього платежу. Друге, важливіше: сплив позовної давності не «скасовує борг» і не дає підстави самому піти до суду й списати його. Це заперечення, яке працює лише в справі, відкритій кредитором, і лише за вашою письмовою заявою — сам суд його не застосує. Якщо МФО до суду не звертається, борг просто залишається несплаченим, а не зникає. Загальний строк — три роки на тіло й відсотки, один рік — на штрафи й пеню. І не робіть символічних платежів «щоб не забули»: саме вони поновлюють відлік.

Сказати можна, але сенсу в цьому мало. У колекторів і кол-центрів немає компетенції ні зменшити заборгованість, ні погодити закриття за тілом — вони працюють за скриптом і не вирішують питань по кредитному договору. Ваша обіцянка «зможу через кілька місяців» для них лише інформація про те, що з вами варто продовжувати дзвонити. Небезпечніше інше: усні домовленості потім не підтверджуються. Людина сплачує «акційну» суму, а компанія згодом заявляє, що домовленості не було, і зараховує платіж як черговий частковий — наприклад, як відсотки. Гроші не повертають. Працює інший порядок: письмова пропозиція безпосередньо кредитору з власним розрахунком, отримання гарантійного листа, звіреного з кредитним договором, і лише після цього оплата з отриманням документів про закриття кредитної лінії. У переговорах не апелюйте до матеріального становища — кредитора переконує розрахунок, а не обставини.

Логіка правильна, і саме в такому порядку це й робиться. Спочатку з'ясувати, хто зараз кредитор — сама МФО чи вже факторингова компанія (перевіряється через УБКІ й особистий кабінет), потім письмова заява-пропозиція на юридичну назву й адресу цього кредитора, з датою, номером договору і сумою саме тіла кредиту. Надсилати паперовою поштою, квитанцію зберігати; строк розгляду до 30 днів, може бути продовжений до 45. З факторинговою компанією домовлятися зазвичай простіше, ніж з первісним кредитором, — це справді так. Одна поправка до «всім вигідно»: з першого кола виходить не завжди й не з усіма, буває друге й третє коло перемовин. І головне правило, на якому люди найчастіше горять: гарантійний лист спершу, оплата потім. Без нього платіж зарахують як сплату процентів, поновлять строк давності й однаково підуть до суду.

Строки ви назвали в цілому правильно: загальний строк позовної давності — три роки (тіло кредиту й відсотки), спеціальний — один рік (штрафні санкції та пеня). Але є нюанс, на якому втрачають найбільше: суд не застосовує наслідки спливу давності самостійно. Без вашої письмової заяви у справі позов задовольнять у повному обсязі, навіть якщо строк давно минув. Другий нюанс — відлік. Він прив'язаний до дати останнього платежу, і будь-яка сплата, навіть сто гривень «щоб не забули», його зсуває. Саме для цього кредитори про такі платежі й просять. Щодо правонаступництва ваша інтуїція теж робоча, і в суді вона перетворюється на вимогу довести кожну ланку: договір відступлення, оплату за ним, персоніфіковане передання саме вашої вимоги, а не загальне посилання на реєстр боржників. Якщо ланцюг не доведений, права грошової вимоги в позивача немає.