ЕКО ФІН: захист у кредитних спорах

Сама назва «комісія» в договорі ще не робить її стягуваною. Ставити питання кредитор може, а довести правомірність — окрема справа. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги: якщо рядок у договорі є, а послуга фактично не надавалася, таку комісію можна не сплачувати, коли це вдається довести. Другий критерій — деталізація. Якщо переліку послуг, які входять до комісії, у договорі немає, є підстави посилатися на її нікчемність за положеннями Національного банку, законом про споживче кредитування і законом про захист прав споживачів. Щодо комісії за обслуговування кредиту є правові позиції Великої Палати Верховного Суду про її незаконність, а за час воєнного стану діє пункт 18 перехідних положень. Як це працює у вашій конструкції, видно з документів: потрібні договір, паспорт споживчого кредиту і розрахунок. Аргумент заявляють у відзиві разом з контррозрахунком без комісії.

Ні, не тільки адвокат. Відповідач може подати відзив сам, і в простих ситуаціях люди з цим справляються. Але треба розуміти, чим це найчастіше закінчується. Шаблонний відзив, скачаний з інтернету, зазвичай лише підсилює позицію позивача: у ньому немає ні аналізу конкретного розрахунку, ні перевірки того, як оформлений договір, ні контррозрахунку. Окрема історія — відзив, згенерований ChatGPT: суд викладені в ньому доводи до уваги не бере, і позов задовольняють. Тому питання не в тому, хто підписує документ, а в тому, чи спирається він на матеріали справи: спосіб підписання договору, строк кредитування й період нарахування відсотків, склад штрафів і пені, доведеність права грошової вимоги, власний контррозрахунок. Якщо ви готові це підняти самостійно — подавайте самі; якщо ні, звернутися до фахівця дешевше, ніж потім оскаржувати рішення.

Те, що ви називаєте «реструктуризацією до тіла», юридично зазвичай не реструктуризація, а досудове врегулювання — окрема домовленість про закриття боргу лише сумою тіла кредиту без відсотків, штрафів і пені. Це реально можливо і практикується, але діяти потрібно обережно: офіційна реструктуризація чи пролонгація, навпаки, означає, що ви визнаєте весь наявний борг разом із нарахуваннями, і зменшити його потім, навіть у суді, стає набагато складніше. Тому радше йдеться не про «реструктуризацію», а про письмову пропозицію кредитору закрити борг за тілом, з аргументацією й контррозрахунком, і обов'язковим отриманням гарантійного листа до будь-якої оплати. З юристом чи самостійно — головне не підписувати запропоновану кредитором додаткову угоду, попередньо не перевіривши, що саме вона визнає.

Дзвінок з датою «до 2 листопада» — це тиск, а не строк із закону. Найризикованіше зараз — платити навмання частинами або підписати реструктуризацію: нею ви визнаєте всю нараховану суму разом зі штрафами, пенею й комісіями, і зменшити її потім украй складно. «Платити по 20% з пенсії через суд» працює інакше: ці 20% (рідше до 50%, більше не буває) — не графік, який узгоджують у справі про стягнення, а частка доходу, яку відраховують уже у виконавчому провадженні, після рішення суду. У справах Приватбанку за карткою основний аргумент інший: за позицією Великої Палати ВС анкета-заява про приєднання до банківських послуг разом з умовами на сайті банку не утворює конструкції кредитного договору, тому стягнути можуть лише тіло за вирахуванням сплаченого, а штрафи й пеню воєнного часу можна анулювати за п. 18 перехідних положень ЦК. Щоб порахувати, скільки з вимоги законне, потрібні анкета-заява, розрахунок заборгованості й виписка по картці.

Дзвонити виконавцеві з пропозицією «половину» сенсу немає: він виконує те, що написано у виконавчому документі, і суму вимоги визначає не він. Зменшення суми — це домовленість зі стягувачем, тобто з кредитором, який отримав рішення на свою користь. Домовлятися з кредитором можна і на цій стадії, але за тим самим правилом, що й до суду: спершу письмова пропозиція, потім гарантійний лист, звірений з кредитним договором і рішенням, і лише після цього оплата. Телефонні обіцянки ваги не мають, а платіж без гарантійного листа борг може не зменшити взагалі. Чи є в конкретній справі за що торгуватися, видно з рішень судів, розрахунків заборгованості й матеріалів виконавчих проваджень — саме ці документи потрібні для оцінки. Те, що людина за кордоном, справи не змінює: заяви виконавцю подаються електронною поштою з електронним підписом.

Поки прострочення ще немає — це найкращий момент діяти на випередження: письмово запропонувати кожній МФО окремо закрити борг сумою тіла (більшість кредитів закривається на лояльних умовах, хоча далеко не всі — з деякими доведеться судитись, а деякі погодяться лише на тіло з невеликим відсотком). Робити це варто до того, як зʼявляться штрафи й пеня, а не після. Найважливіше, чого точно не варто робити, — брати новий кредит чи консолідувати всі 13 позик в один, «щоб закрити старі»: тоді вся накопичена заборгованість, включно з незаконними нарахуваннями, перетвориться на нове тіло, і борг лише зросте. Якщо переговори з якоюсь конкретною МФО не спрацюють і вона подасть до суду — захист будується вже через контррозрахунок і заперечення незаконних нарахувань у відзиві.

Побоювання зрозуміле й не безпідставне: якщо борг перепродавали факторинговій компанії, а ви платите «навмання» без перевірки, ризик заплатити не тому власнику права вимоги дійсно є. Але рішення не обов'язково «лише через суд і виконавчу службу» — головне не сам факт судового розгляду, а документальне підтвердження. Перед будь-якою оплатою варто вимагати від актуального кредитора гарантійний лист із чіткою сумою й реквізитами, а після оплати — окрему довідку про закриття боргу. Це працює і в межах виконавчого провадження, і поза ним, і саме такі документи захищають від повторного стягнення того самого боргу новим власником вимоги.

Аргумент правильний, але не до всіх відсотків, а до тієї їх частини, яка за правовою природою є штрафом чи пенею. Найтиповіший приклад — підвищена ставка, що спрацьовує після прострочення або порушення пільгового періоду: це фактично неустойка, тому вона підлягає списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. А казати, що всі проценти за користування — це пеня, не варто: у переговорах така теза легко збивається, бо звільнення стосується штрафів, пені та інших додаткових нарахувань, а не самої плати за користування. Для процентів працюють інші підстави: нарахування поза межами строку дії договору, недоведена ставка, коли умови розміщені лише на сайті кредитора, і межа денної ставки за статтею 8 закону про споживче кредитування. Тому візьміть договір і знайдіть пункт про підвищену ставку. Саме його кваліфікують як штраф — тоді розмова з МФО ведеться конкретно.

Рукописну заяву, сфотографовану й надіслану на пошту, приймати не зобов'язані — і саме на цьому найчастіше зривається листування з-за кордону. Робочих варіантів два: паперовий лист на офіційну адресу компанії або електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом. Підпис оформлюється через «Дію», якщо його ще немає. Так само подаються заяви виконавцю у виконавчому провадженні: електронною поштою, з електронним підписом — приїжджати в Україну не потрібно. І крок, який часто пропускають: після відправлення передзвоніть і підтвердьте, що документ отримали, а квитанцію про надсилання збережіть. Далі, коли дійде до оплати, дивіться, щоб і гарантійний лист чи додаткова угода були підписані електронним підписом, а не «домовились у переписці».

Так, можна. Прямої законодавчої заборони наводити нові аргументи в апеляції, яких не було у відзиві до суду першої інстанції, немає — особливо коли йдеться про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а не просто про додаткові докази. Тобто якщо ви не посилалися на зменшення штрафних санкцій і пені раніше, це не закриває дорогу підняти це питання в апеляційній скарзі. Водночас чим раніше аргумент заявлено, тим сильніше він виглядає для суду — тому в наступних справах краще одразу викладати повну позицію у відзиві, а апеляцію тримати як другий рубіж, а не єдиний шанс.