Фастпей: захист у кредитних спорах

Сенс є, і сам аргумент в апеляції звучить нормально: суд першої інстанції не дав оцінки доводам, заявленим у відзиві. Але одного посилання на «закон під час воєнного стану» зазвичай замало. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу не застосовується автоматично: потрібні і клопотання, і власний контррозрахунок, у якому видно, які саме суми штрафів, пені й комісії виключаються та за який період. Без нього суд залишається з єдиною цифрою — розрахунком позивача. Тому в апеляційній скарзі варто зробити три речі: вказати, що доводи відзиву не досліджені, повторно заявити пункт 18 з чітким переліком нарахувань і додати контррозрахунок, наполягаючи на частковому задоволенні позову лише в межах тіла та відсотків у межах строку дії договору. Строк на апеляційне оскарження обмежений, тому зволікати не варто, а точні дати перевірте за самим рішенням.

Якщо суд відмовив банку у стягненні і рішення набрало законної сили, стягнути цю суму з вас у цій справі неможливо — навіть якщо в застосунку банку далі показується заборгованість. Застосунок може показувати що завгодно, значення має рішення. Це типовий результат саме того аргументу, який ви заявили. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що підписана заява (анкета) про приєднання до банківських послуг, яка лише відсилає до умов, розміщених на сайті банку, не дає підстав вважати клієнта ознайомленим з тарифами — банк адмініструє свій сайт і може змінювати умови будь-коли, тому суд не може встановити, яка ставка діяла на момент укладення. Що варто зробити зараз: отримати повний текст рішення і перевірити, чи не подана апеляційна скарга — до набрання законної сили питання не закрите; а також подивитися, чи відмова повна, чи лише в частині вимог. Якщо ви до цього щось банку сплачували, в окремих випадках зайво перераховані кошти можна стягнути назад.

Найімовірніше — апеляційна скарга з їхнього боку, тому перше, що варто зробити, — перечитати рішення й перевірити, чи набрало воно законної сили. До цього моменту питання не закрите. Якщо відмову підтримають, стягнути цей борг за цим позовом уже не вийде, навіть якщо в застосунку чи в листах далі фігуруватиме сума. Ваш аргумент — типовий і сильний. Договір, підписаний одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом), автоматично не прирівнюється до власноручного підпису: позивач має довести весь ланцюг — що номер телефону належить вам, що код надійшов саме на цей номер, що він збігається з кодом у договорі й що кошти зараховані саме на вашу картку. На практиці довести весь цей ланцюг складно — саме на такій недоведеності будувався захист у справах, які розбирає канал. Що робити зараз: не робити добровільних платежів (кожен платіж перериває перебіг позовної давності) і не платити за «пільговими» листами без електронного підпису — такий лист юридичної сили не має, і через кілька місяців можна отримати новий позов або виконавчий напис нотаріуса.

Ваша позиція сильніша, ніж здається. Якщо суд відмовив у стягненні по суті й рішення набрало законної сили, повторно з тим самим позовом не звернеться ніхто з ланцюжка — ні первісний кредитор, ні факторингова компанія: за ст. 175 ЦПК ця можливість втрачена. Фактично вони вам це й підтвердили, написавши, що стягувати через суд не можуть. Отже, залишається лише площина добровільних перемовин, де сума — питання домовленості, а не їхнього прайсу. Різниця між тілом 7 900 і вимогою 25 000 — це нарахування, і на них є що сказати: для штрафів, пені й комісії діє скорочений строк давності, один рік. Тому просіть детальний розрахунок з періодами й пропонуйте закриття за тілом письмово. І критичне: не платіть за присланими реквізитами, доки не отримаєте гарантійний лист або додаткову угоду з підписом і печаткою — саме на цю суму і саме як повне закриття зобов'язання. Без нього платіж зарахують як сплату процентів і поновлення строку давності.

Так буває, і саме тому важливо, як реагує відповідач. Те, що суд задовольнив клопотання позивача й витребував банківську таємницю, не перекладає тягар доведення на вас: позивач усе одно мусить довести і факт укладення договору, і отримання вами коштів, і кожну гривню розрахунку. Виписка сама по собі не доводить, що договір укладено саме вами і на тих умовах, які заявлені в позові. Ваш інструмент — стаття 95 ЦПК України: вимагати оригінали документів для огляду в засіданні. Ненадання оригіналу договору чи анкети-заяви є підставою просити відмову. Якщо позивач — факторингова компанія, додатково вимагається оригінал договору факторингу, доказ оплати за ним і персоніфіковане відступлення саме вашої вимоги, а не загальне посилання на реєстр боржників. І власний контррозрахунок. Намалювати в позові можна будь-яку суму — питання лише в тому, чи зможуть її довести.

За ст. 84 ЦПК позивач повинен довести, що вживав заходів для самостійного отримання доказів, перш ніж просити суд про витребування, і суд у теорії може відмовити з цієї причини. Проте навіть якщо перша інстанція не розкриє банківську таємницю, апеляційна інстанція може це зробити пізніше — це, за словами адвоката, лише питання часу.

Так буває, і причина зазвичай не в тому, що аргументи неправильні, а в тому, як вони подані. Правильний за змістом довід без прив'язки до конкретних документів справи — розрахунку, договору, дат нарахувань — суд читає як загальні слова. А шаблонний відзив у кредитній справі часто працює проти боржника: він показує позивачу, що саме треба «підтягнути», і при цьому нічого не спростовує. Рішення першої інстанції не остаточне. Якщо рішення заочне — заява про його перегляд і скасування до того ж суду; якщо ухвалене в загальному порядку — апеляційна скарга; якщо строк пропущено — клопотання про його поновлення разом зі скаргою. В апеляції ті самі доводи можна викласти вже з розрахунками й посиланням на матеріали справи. Щоб оцінити перспективу, потрібно бачити рішення суду, ваш відзив і розрахунок позивача — саме з них видно, що суд відкинув і чому.

Судовий наказ по кредитному боргу видає господарський суд лише якщо позичальник — фізична особа-підприємець. Наказ підлягає скасуванню у 100% випадків за заявою до суду, який його виніс, але це не позбавляє кредитора права подати після цього звичайний позов у загальному провадженні.

Щоденні SMS про суд і «блокування» — це тиск, а не процесуальна дія. Арешт рахунків стоїть у кінці ланцюжка: спочатку позов, потім рішення суду, потім відкрите виконавче провадження — і лише тоді арешт. Поки цього немає, повідомлення в телефоні нічого не блокують. Зберігайте ці SMS: вони одночасно і доказ тиску, і матеріал для скарги. Якщо дзвонять поза межами з 9:00 до 18:00 або частіше двох разів на день, це підстава для скарги до Національного банку з доданими скріншотами й записами. Якщо є погрози — заява про вчинення злочину до Національної поліції і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який надсилають дзвонящому. І саму суму перевірте: заявити компанія може будь-що, а в суді їй доведеться довести і договір, і отримання коштів, і правильність нарахувань. Не платіть без гарантійного листа.

Спершу треба побачити картину, а не суму «на слух». Синові варто замовити свою кредитну історію в Українському бюро кредитних історій: у пошуку «УБКІ замовити», офіційний сайт, кнопка «перевірити», авторизація — перший запит безкоштовний, наступні по 120 грн. У звіті буде видно всі МФО, поточні суми і те, чи борг уже продано факторинговій компанії. Далі логіка така: закривати не все одразу, а по черзі, від найбільшої суми до найменшої, і не брати багато гарантійних листів одночасно — інакше в один місяць зійдуться зобов'язання, які неможливо виконати. Пролонгацію й реструктуризацію в цей період не роблять: борг від них не зменшується. Банкрутство при таких сумах зазвичай недоцільне — по колу процедура виходить від 3 до 5 тисяч доларів. І головне: без участі сина не вийде нічого, бо і звіт, і листування — від його імені. Потрібні його кредитна історія й договори.