Фінмаркет: захист у кредитних спорах

Порядок такий. Спершу перевірте себе в Єдиному реєстрі боржників: якщо ви вже там, ця заява не допоможе — треба вирішувати питання скасування виконавчого напису або оскарження судового рішення. Далі з'ясуйте, хто ваш актуальний кредитор: сама компанія чи факторингова, якій відступили право вимоги. Юридичну назву й адресу знайдіть через YouControl або Opendatabot — бренд зазвичай не збігається з назвою товариства. Потім з договору виписуєте дату укладення, номер і суму саме тіла кредиту, а не всю заборгованість. Ці дані вносите в заяву-пропозицію і надсилаєте звичайною поштою — Укрпоштою або Новою поштою, не електронною, — і зберігаєте квитанцію. Строк розгляду до 30 днів, може бути продовжений до 45. При позитивній відповіді вимагайте підписаний і скріплений печаткою гарантійний лист і лише тоді платіть тіло. Якщо відмова або тиша — скарга до Національного банку, а через 12 днів повторна заява з копією скарги.

Рішення на вашу користь кредитну історію автоматично не змінює — це роблять лише після вимоги. Коли воно набере законної сили, направляйте його кредитору, який вносив дані, письмово: «прошу повідомити про здійснення заходів щодо внесення змін до Українського бюро кредитних історій на виконання рішення суду» — з номером і датою справи. Відповіді чекають близько 15 днів, потім замовляють новий звіт і дивляться, чи змінився статус. Листуватися з адміністратором бюро сенсу немає — результату це не дає. Якщо кредитор не реагує, нагадують про ст. 382 Кримінального кодексу України — невиконання судового рішення, де службові особи банку ще й спеціальний суб'єкт. Зверніть увагу: відмова факторинговій компанії в позові стосується стягнення, а не «анулювання» договору з Манівео. Закриття самого договору вирішується з Манівео окремо — для цього потрібні договір і розрахунок.

Якщо виконавче провадження вже відкрито, домовитися про закриття боргу «за тілом» напряму з компанією, як у алгоритмі для боржників без відкритого провадження, на практиці майже неможливо — компанії невигідно погіршувати вже виграшну позицію після рішення суду. Тому спочатку варто вирішити питання із самим рішенням суду: з'ясувати, чи воно заочне (подати заяву про перегляд і скасування) чи звичайне (апеляція, якщо строк не пропущено). Лише після скасування рішення або поновлення провадження справи з нуля переговори про закриття боргу за тілом знову стають реалістичними.

Аргумент «не можемо надати, бо це банківська таємниця» на практиці працює проти самого позивача. Він же стверджує, що є новим кредитором за вашим договором, тобто стороною цих правовідносин. Якщо він водночас каже, що доступу до документів у нього немає, він фактично визнає, що право грошової вимоги нічим не підтверджує. Особливо показова ситуація, коли така компанія разом з позовом просить суд розкрити банківську таємницю боржника. Це варто прямо зазначити у відзиві: подання такого клопотання саме по собі доводить недоведеність письмових доказів позивача. І заперечувати проти його задоволення, якщо позивач не є учасником банківських правовідносин. Друга частина роботи — ст. 95 ЦПК. Ставите під сумнів справжність поданих копій, суд зобов'язаний витребувати оригінали для огляду в засіданні, а якщо оригіналів немає, доказ не враховується. Посилання на банківську таємницю від обов'язку надати оригінал не звільняє.

Збирати докази в цій справі — не ваш обов'язок, і саме з цього будується захист. Довести все має позивач: що договір узагалі укладений (а якщо підписання було СМС-кодом, тобто одноразовим ідентифікатором, — що номер телефону належить вам, що код надійшов саме на цей номер і збігається з тим, що вказаний у договорі), що кошти зараховані саме на вашу картку, і що право вимоги перейшло до нього. Тому ваш крок — подати відзив, у якому вимоги не визнаються, і вимагати надання документів: кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, розрахунку заборгованості та всіх договорів відступлення права вимоги з реєстрами боржників, де фігурує саме ваш договір. Якщо хоча б однієї ланки в цьому ланцюжку немає, ви заявляєте про недоведеність вимог. Матеріали справи можна подивитися через «Електронний суд». І окремо: заяву про застосування строків позовної давності треба подати самостійно — суд її не застосує автоматично, навіть якщо строк сплив.

Стаття, про яку йдеться, — 355 Кримінального кодексу, примушування до виконання цивільно-правових обов'язків; санкція за нею передбачає до восьми років позбавлення волі. І тут важливий нюанс: та обставина, що борг викуплено за договором факторингу, від цієї статті не звільняє. Кваліфікація залежить не від того, чиї це гроші, а від способу — погрози, тиск, залякування, дзвінки третім особам. Водночас сам факт, що компанія називає себе новим кредитором, злочином не є: продаж боргу законний, Цивільний кодекс передбачає відступлення права вимоги. Тому дві лінії йдуть паралельно — цивільна (вимагати договір факторингу, додатки, витяг з реєстру боржників і не платити, доки право вимоги не доведено) і кримінальна, якщо тиск переходить у погрози. Для другої лінії потрібні докази: фіксуйте номери, час, зміст, зберігайте письмові повідомлення. Без цього заява ні в що не переростає.

Несплата комунальних послуг зазвичай веде до судового наказу і подальшого примусового стягнення в будь-якому разі — це окрема, спрощена судова процедура. Але щоб дійти до реалізації житла, потрібна сукупність відразу трьох умов: борг понад поріг у 20 мінімальних заробітних плат, відкрите виконавче провадження і доведена неможливість стягнути борг в інший спосіб. Тобто сама по собі наявність комунального боргу, навіть значного, ще не означає загрозу житлу — доки виконавець не вичерпав інші способи стягнення (рахунки, зарплату) і сума не перевищила цей поріг, до реалізації нерухомості справа зазвичай не доходить.

На жаль, право є. Борг передають за договором відступлення права вимоги, і новий кредитор стає на місце попереднього — з тим самим договором, який підписували ви. У кредитних договорах зазвичай є пункт про право кредитора залучати третіх осіб для роботи з простроченою заборгованістю, тобто згоду боржник дає ще при оформленні позики. Те, що особисто з фактором ви нічого не підписували, позов не блокує. Але перехід права вони мусять довести документально: оригінал договору факторингу, кредитний договір, розрахунок заборгованості. Тут працює частина шоста статті 95 ЦПК — якщо ви ставите під сумнів справжність поданої копії, суд зобов'язаний витребувати оригінал, і без оригіналу цей доказ не враховується. Саме на цьому й будується частина заперечень. Тому найгірше — ігнорувати справу: без відзиву вона доходить до рішення не на користь боржника, далі виконавча служба й арешт рахунків.

Дякуємо. Пакет, який має сенс вимагати: договір факторингу, усі додатки до нього і витяг з реєстру боржників про те, що викупили саме ваш борг. Доки право грошової вимоги не доведено, ви можете новому кредитору не платити — це ч. 2 ст. 517 ЦК. Запити надсилайте паперовою поштою й зберігайте квитанції. Щодо «назвіть рік народження для підтвердження особи» — ця логіка перевернута. Ідентифікувати себе має той, хто дзвонить: назвати повну юридичну назву товариства, підставу звернення, номер і дату кредитного договору та договору факторингу. А перемовини взагалі не варто вести телефоном — лише письмово, паперовою поштою. Паралельно замовте довідку в УБКІ — там видно, хто зараз значиться кредитором і яку суму показує. Якщо компанія, що дзвонить, у звіті не з'являється або суми не збігаються, це прямий привід вимагати письмове підтвердження права вимоги.

Просити варто весь ланцюжок: кредитний договір, кожен договір відступлення права вимоги (саме оригінали, а не витяги) і розрахунок заборгованості, з якого видно, скільки в сумі тіла, а скільки пені, штрафів і комісії. Паралельно замовте довідку в Українському бюро кредитних історій — перший запит безкоштовний. Вона показує, хто зараз кредитор і яку суму він заявляє. Якщо той, хто телефонує, і той, хто вказаний в УБКІ, — різні компанії або суми не збігаються, це привід вимагати письмове підтвердження права грошової вимоги. Перевірте й дату договору факторингу: після запровадження ліцензування договори «заднім числом» виявляють за датою. Норми, яка змушувала б фактора видати документи на позасудовий запит, немає. Зате в суді працює частина шоста статті 95 ЦПК: якщо поставити під сумнів справжність копії, суд зобов'язаний витребувати оригінал, а ненаданий оригінал не враховується.