Голдана ПЛЮС: захист у кредитних спорах

Сенс визначається не інстанцією, а тим, що саме, на вашу думку, апеляційний суд застосував неправильно. Шанс з'являється тоді, коли в постанові апеляції видно неправильне застосування норми або розходження з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду — наприклад, коли суд вважає анкету-заяву разом з умовами на сайті банку повноцінною конструкцією кредитного договору, хоча Велика Палата виходила з протилежного, або коли стягнуто відсотки за період поза межами строку дії договору. Друге, що треба врахувати, — витрати й строк. Строк на подальше оскарження обмежений і зазначений у самій постанові, тому читати її потрібно зараз; а вартість руху далі варто порівняти з сумою, яку реально можна зменшити. Щоб відповісти по вашій справі, потрібні постанова апеляційного суду й рішення першої інстанції — саме з мотивів видно, чи є там питання права.

Такі умови зустрічаються, але вони не знімають з позивача обов'язку довести оплату за договором факторингу. У суді потрібні і оригінал самого договору, і підтвердження розрахунку за ним — оригінал платіжної інструкції або квитанція. Договірне формулювання про момент підписання акта — це домовленість між первісним кредитором і фактором, вона не звужує обсяг доказування перед судом. Далі другий шар. Акт або реєстр теж потрібно читати: відступлення має бути персоніфікованим, а предмет — визначеним. Загальне посилання на пакет боржників без чіткої ідентифікації саме вашої вимоги — вразливе місце, як і ситуація, коли вимога на дату відступлення ще не існувала: майбутніх вимог таке відступлення не охоплює. Що з цього зіграє, видно лише за документами: потрібні договір факторингу з додатками, сам акт чи реєстр і дати всіх договорів у ланцюжку, включно з кредитним.

Ціна викупу справді зазвичай значно нижча за суму вимоги, але сама по собі вона юридично нічого не змінює: закон не прив'язує обсяг вимоги до того, скільки фактор за неї заплатив. Зате факт оплати має значення інакше — у суді позивач мусить довести не лише оригінал договору факторингу, а й розрахунок за ним: оригінал платіжної інструкції або квитанцію. Дуже часто саме на цьому все й тримається, бо документа немає. Щодо строку дії списання договору — автоматичного списання боргу за спливом часу не буває. Є строки позовної давності, і вони рахуються окремо по складових: для штрафів, пені й комісії строк скорочений, один рік. На перебіг впливає дата останнього платежу, і буває, що кредитор сам вносить символічну суму за боржника, щоб цю дату поновити. Тому потрібні кредитний договір, виписка й детальний розрахунок заборгованості — по них видно, що вже прострочено, а що ні.

Окремої норми, яка забороняла б арешт рахунків саме через статус військовослужбовця, я вам не назву — тому на таку заборону розраховувати не варто. Захищає не статус, а призначення рахунку: арешт зарплатних, пенсійних, соціальних і дитячих рахунків заборонений ст. 56 Закону «Про виконавче провадження», і працює це за письмовою заявою виконавцю з довідкою про призначення рахунку. Для військових є суттєвіша пільга. За п. 15 ст. 14 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей кредитор не нараховує проценти, пеню і штрафи певним категоріям військових і членам їхніх сімей — але лише якщо особа письмово заявила про це право. Тому потрібна заява кредитору з документами про статус і період служби та вимогою зробити перерахунок; продаж боргу факторинговій компанії права на пільгу не скасовує. На кредити на житло, об'єкти незавершеного будівництва й авто пільга не поширюється. Щоб сказати, чи підпадає ваш випадок, потрібні кредитний договір, розрахунок заборгованості й документи про статус.

На розмір суми як на захист розраховувати не варто. Єдиного строку, після якого кредитор іде до суду, не існує: хтось подає через кілька місяців, хтось через кілька років, і залежить це від історії платежів та внутрішніх рішень самої компанії, а не лише від тіла кредиту. Різниця, яку варто врахувати, в іншому: борг можуть відступити факторинговій компанії, і тоді позов подає вже вона. Для захисту це радше плюс — новому кредитору доводиться доводити ще й кожну ланку переходу права вимоги та оплату за договором факторингу. А чого точно не варто робити, поки чекаєте: платити «по сто гривень, щоб не забули». Кожен такий платіж зсуває відлік позовної давності, і саме для цього вас про нього й просять. Замість платежів корисніше періодично перевіряти «Дію», сайт «Судова влада України» та Opendatabot — чи немає щодо вас справи.

Про постанову №187 і мораторій щодо осіб, пов'язаних з державою-агресором, ми з опорою на власні перевірені матеріали висновку не дамо — цю норму потрібно читати в чинній редакції разом з тим, хто саме є стягувачем у вашій справі. Аргумент цікавий, але заявляти його в суді можна лише після такої перевірки, інакше він розсиплеться. Що можна сказати впевнено. Ліквідація банку кредит не анулює: право вимоги переходить далі, і компанії згодом ідуть до суду. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду 2021 року відступлення банком права вимоги факторинговій компанії дійсне саме в ліквідаційній процедурі — тому перевіряється на сайті НБУ, чи банк у ліквідації, і чи є на договорі відступлення підпис уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів. Для розбору потрібні документи: кредитний договір, повідомлення про відступлення, а якщо є позов — позовна заява з додатками. Саме з них видно, хто стягувач і які аргументи мають шанс.

Право написати вам вони мають: пропозиція врегулювати оплату — це пропозиція, а не вимога, і сама по собі вона законна, як і нагадування про наявність справи. Незаконне інше — погрози, тиск, дзвінки родичам і знайомим, розголошення вашої заборгованості третім особам. Реагувати спокійно і письмово. Головне правило: не платити жодної гривні без гарантійного листа з чіткими умовами закриття — підписаного й скріпленого печаткою або оформленого електронним підписом. Платіж без такого документа зараховують як часткове погашення, часто «як проценти»: борг залишається, а сама оплата ще й працює як визнання боргу. Чи вигідна їхня пропозиція, видно тільки з цифр. Потрібні позовна заява з розрахунком і кредитний договір, щоб побачити, скільки в сумі тіла, а скільки пені, штрафів і комісії, нарахування яких у воєнний стан обмежене.

Спотворити перший договір або взяти суму «зі стелі» — не найпоширеніший сценарій. Частіше сума роздувається за рахунок нарахувань, які на вигляд законні, але недоведені або заборонені: відсотків за період уже після закінчення строку дії договору, комісії за обслуговування кредиту, штрафів і пені. Тому перевіряти треба не «чесність» кредитора, а розрахунок. Вимагайте повний розрахунок з дати видачі кредиту, а не підсумкову сторінку, а також кредитний договір і паспорт споживчого кредиту — і порівняйте строк кредитування з періодом, за який нараховані відсотки. Штрафи, пеня й комісія, нараховані під час воєнного стану, підпадають під пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, але суд застосує його лише за вашим клопотанням. І головне: контррозрахунок — обов'язок відповідача. Замість вас його ніхто не зробить, а сам розрахунок кредитора суд не перевіряє.

Сама назва «комісія» в договорі ще не робить її стягуваною. Ставити питання кредитор може, а довести правомірність — окрема справа. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги: якщо рядок у договорі є, а послуга фактично не надавалася, таку комісію можна не сплачувати, коли це вдається довести. Другий критерій — деталізація. Якщо переліку послуг, які входять до комісії, у договорі немає, є підстави посилатися на її нікчемність за положеннями Національного банку, законом про споживче кредитування і законом про захист прав споживачів. Щодо комісії за обслуговування кредиту є правові позиції Великої Палати Верховного Суду про її незаконність, а за час воєнного стану діє пункт 18 перехідних положень. Як це працює у вашій конструкції, видно з документів: потрібні договір, паспорт споживчого кредиту і розрахунок. Аргумент заявляють у відзиві разом з контррозрахунком без комісії.

Ні, не тільки адвокат. Відповідач може подати відзив сам, і в простих ситуаціях люди з цим справляються. Але треба розуміти, чим це найчастіше закінчується. Шаблонний відзив, скачаний з інтернету, зазвичай лише підсилює позицію позивача: у ньому немає ні аналізу конкретного розрахунку, ні перевірки того, як оформлений договір, ні контррозрахунку. Окрема історія — відзив, згенерований ChatGPT: суд викладені в ньому доводи до уваги не бере, і позов задовольняють. Тому питання не в тому, хто підписує документ, а в тому, чи спирається він на матеріали справи: спосіб підписання договору, строк кредитування й період нарахування відсотків, склад штрафів і пені, доведеність права грошової вимоги, власний контррозрахунок. Якщо ви готові це підняти самостійно — подавайте самі; якщо ні, звернутися до фахівця дешевше, ніж потім оскаржувати рішення.