Олімп-Фінанс: захист у кредитних спорах

Шанси є, і найважливіше у вашому описі — дата останнього платежу, січень 2022 року. Від неї відлічується позовна давність: три роки на тіло й відсотки та один рік на штрафи й пеню (стаття 256 Цивільного кодексу). Тому подивіться в позовній заяві дату її подання й зіставте з січнем 2022. Врахуйте: суд не застосовує давність сам, потрібна окрема письмова заява відповідача. Підвищення ліміту без вашої згоди й перехід на ставку 40% — це питання про те, чи були істотні умови погоджені. Комісії за обслуговування кредиту в переважній більшості випадків незаконні. Штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Відсотки поза межами строку дії договору не нараховуються. Для цього потрібні позовна заява з розрахунком, договір і виписка з дня відкриття картки.

Шанси оцінюються за матеріалами, а не за настроєм, але апеляційна скарга — це справді наступний крок: рішення першої інстанції не остаточне. Важливо не зволікати, бо строк обмежений і вказаний у самому рішенні, а те, що стягувач уже просить виконавчий документ, на строк оскарження не впливає. Те, що борг «збільшився в рази» після викупу, — типова точка, куди дивляться в апеляції. Перевіряють, чи не нараховані відсотки за період поза межами строку дії договору; що входить у штрафи й пеню, бо під час воєнного стану їх можна вимагати списати за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК; чи не перевищує сукупна неустойка подвійного розміру фактично одержаної суми; чи заявляли ви позовну давність. Окремо — доведення переходу права вимоги: оригінал договору факторингу, доказ оплати за ним і персоніфіковане відступлення саме вашого боргу. І контррозрахунок: це обов'язок відповідача, суд розрахунок позивача сам не перераховує. Для оцінки потрібні рішення, позов і розрахунок.

Майже в 99% випадків сума позову завищена. Потрібно взяти з додатків до позовної заяви розрахунок заборгованості, кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та істотні умови, зробити свій контррозрахунок і порівняти з розрахунком позивача.

Перше, що потрібно перевірити — за що нараховані 4808 грн і як вони опинилися в тілі позики. Це видно лише в кредитному договорі й розрахунку заборгованості: там вказана пільгова ставка і підвищена, яка діє після пільгового періоду при простроченні. Без цих документів оцінка суми 30 500 грн буде вгадуванням. Сама вимога заявити 30 500 грн ще нічого не означає: вимагати компанія може будь-яку суму, а в суді їй доведеться документально довести і факт укладення договору, і отримання коштів, і правильність нарахувань. Погроза подати позов — це також ще не позов. Поки справа не в суді, у вас найкраща позиція для письмової пропозиції: лист із власним розрахунком і сумою трохи нижчою за визнану кредитором. Реструктуризацію чи пролонгацію не оформлюйте — це визнання всієї заборгованості. І платіть лише після гарантійного листа, звіреного з договором.

Різниця між 28 тисячами тіла і 107 тисячами вимоги — це і є те, з чим працюють у таких справах. Вимагайте від позивача повний детальний розрахунок з періодами: окремо тіло, проценти, пеня, штрафи, комісії. Далі перевіряється ст. 21 Закону про споживче кредитування — пеня за невиконання обов'язку повернути кредит разом з процентами не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а п. 18 перехідних положень ЦК на час воєнного стану знімає нарахування комісії, штрафних санкцій і пені. Окремо гляньте на строк кредитування. Якщо в договорі написано, що при невиконанні зобов'язань він продовжується на невизначений час, це суперечить ознаці неминучості події за ст. 251 ЦК, і нарахування поза первісним строком можна заперечувати. Те, що відзив подано, ще не перемога: позивач подасть відповідь на відзив, і на неї потрібні заперечення. На засідання ходіть — за вашої відсутності суд почує лише позивача.

Рішення першої інстанції — ще не кінець справи; його оскаржують, і саме в апеляції суми на кшталт вашої нерідко суттєво зменшують. Перше, що потрібно з'ясувати: рішення заочне чи ухвалене в загальному порядку. Від цього залежить інструмент — заява про перегляд і скасування заочного рішення до того самого суду або апеляційна скарга. Точки, за якими сума 119 000 грн при тілі 40 000 грн зазвичай розсипається: відсотки, нараховані після спливу строку дії кредитного договору; штрафи й пеня, нараховані під час воєнного стану — вони підлягають списанню за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, але лише за вашим клопотанням; і стеля: сукупна неустойка за споживчим кредитом не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. Щоб зрозуміти, що з цього ваше, потрібні рішення суду, розрахунок заборгованості та кредитний договір.

Ні, «нормальним» це не назвеш, але й магії тут немає: у провадженні стоїть та сума, яку присудив суд, плюс виконавчий збір. Отже, питання не до виконавця, а до розрахунку, який ліг в основу рішення. Типові джерела зростання: відсотки, нараховані за період після закінчення строку дії договору; комісія за обслуговування кредиту; штрафи й пеня. Для споживчого кредиту сукупна сума неустойки — штрафів, пені та інших платежів — не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, хоч цей закон поширюється не на всі договори. А штрафи й пеня воєнного часу підпадають під пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — за вашим клопотанням. Оскільки провадження вже відкрито, працювати треба з рішенням: заочне — заява про перегляд і скасування з поновленням строку, звичайне — апеляційна скарга. Контррозрахунок доведеться робити самому: розрахунок кредитора суд не перевіряє. Потрібні рішення суду, розрахунок, договір і паспорт споживчого кредиту.

Різниця між 30 днями і 1700 днями — це і є те, що оскаржують. Якщо строк дії кредитного договору закінчився, нарахування процентів за користування автоматично припиняється. Перевіряють два моменти: який строк кредитування зазначений в оферті чи додатку і чи є письмове підтвердження вашої згоди на продовження строку. Якщо згоди немає, нарахування поза межами первісного строку незаконні, і зайво нараховане зараховують у погашення тіла. Тому на «відсотки до 2028 року» як на неминучість дивитись не варто: це сума в розрахунку кредитора, а не встановлений борг. Написати можна будь-яку цифру — питання в тому, чи доведе він її в суді. Коли подадуть до суду, залежить від кредитора. Є інше: строк давності — три роки на тіло і один рік на штрафи й пеню, відлік від останнього платежу, і будь-який добровільний платіж його поновлює.

Просто не визнавати недостатньо — потрібно обґрунтувати позицію і довести її в суді.

Кредит не зникне і не буде списаний як безнадійний — рано чи пізно кредитор подасть позов до суду. Радять або провести досудове врегулювання спору, або, за наявності обізнаності й впевненості в позитивному рішенні, дочекатися позову.