Селфі Кредит: захист у кредитних спорах

Позовна давність — це ст. 256 Цивільного кодексу: строк, у межах якого МФО або банк може звернутися до суду з вимогою про захист свого права. Загальний строк щодо тіла кредиту — 3 роки, спеціальний щодо процентів, штрафів і пені — 1 рік. Важливо: суд не застосовує ці строки сам. Якщо відповідач не подасть окремої заяви про застосування строків позовної давності, суд стягне навіть те, за чим строк давно сплив. Відлік ведеться від дати останнього платежу або від дати отримання письмової претензії, а будь-який добровільний платіж строк перериває — тому «трохи заплатити, щоб не дзвонили» тут працює проти вас. Щодо напису: процедура називається «визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню», подається позовом до суду першої інстанції, а підставою є порушення Інструкції про вчинення нотаріальних дій. Пакет документів можна сформувати самостійно на ecentrprava.com.ua.

Якщо ви вже їдете на засідання — головне не визнавайте суму. Просіть суд дати строк для ознайомлення з матеріалами справи і подання відзиву, і зафіксуйте це письмово. Далі працює контррозрахунок: це обов'язок відповідача, суд розрахунок кредитора сам не перевіряє. У 22 000 при тілі 4 700 перевіряють кілька шарів. Штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 перехідних положень — про це подають клопотання. Відсотки не можуть нараховуватися за межами строку дії договору. Сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру отриманої суми. Окремо подають заяву про застосування строків давності — сам суд їх не застосує. Потрібні позовна заява з розрахунком, договір і паспорт споживчого кредиту з матеріалів справи. Найгірше, що можна зробити в засіданні — погодитися з сумою або підписати мирову на всю заявлену суму.

Ідіть у суд — це головне. Навіть якщо повідомлення оформлене з помилками, ставка тільки на неналежне повідомлення дуже ризикована: якщо ви не з'явитесь і не подасте відзив, суд розглядатиме справу лише за доводами позивача, і рішення буде не на вашу користь. Оспорювати повідомлення потім доводиться вже проти готового рішення, а це складніше. Перше, що робите — знайомитеся з матеріалами справи в суді особисто. Тільки так побачите, скільки і за що з вас хочуть, який кредитний договір долучено, чи є оригінал договору факторингу або лише копія, чи є розрахунок заборгованості. У «Дії» цього немає. Далі за матеріалами будується відзив: у справах ЄАПБ типово працює постановка під сумнів справжності копій — тоді за ст. 95 ЦПК суд зобов'язаний витребувати оригінали, а якщо їх немає, доказ не враховується. Про помилку в персональних даних на конверті теж заявіть письмово, але як додатковий аргумент, а не єдиний.

Формально ніхто окремо не «дозволяв» — закон і раніше, і зараз прямо не забороняє МФО нараховувати штрафи в розрахунку, тож технічно вони це роблять. Питання не в тому, дозволено це чи ні, а в тому, чи можна такі штрафи стягнути: боржник має право заявити в суді клопотання з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, і нараховані під час воєнного стану штрафи та пеня підлягають анулюванню. Тобто нарахувати МФО може, а от стягнути — лише якщо ви самі не скористаєтесь цим правом і не заявите про це в суді чи в переговорах.

«Готують позовні заяви» — це ще не позов, і суд не катастрофа: саме в суді нарахування вперше перевіряють. Сума фіксується як ціна позову й далі не росте, штрафи, пеня й комісія за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування», а відсотки припиняються із закінченням строку договору. Але спрацьовує це лише тоді, коли заявлено вами: суд працює за принципом диспозитивності й розрахунок МФО сам не перевіряє, тому по кожній справі потрібні відзив і власний контррозрахунок. Чого не робити, поки чекаєте: не брати новий кредит, щоб закрити старий — тіло нового вбирає і тіло, і відсотки, і штрафи старого, а відсотки йдуть уже на цю суму. Якщо рішення буде на користь МФО, виконання зазвичай іде через відрахування 20% доходу.

Дзвінки після 19:00 — вже підстава для реагування: колекторам дозволено телефонувати з 9:00 до 18:00 і не більше двох разів на день. Записуйте кожну розмову на телефон і подайте скаргу через офіційний сайт Національного банку України, розділ звернення громадян, додавши записи і скріншоти. Якщо тиск триває — заява до Національної поліції та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Щодо відсутності договору: кредитний ліміт на карті теж оформлюється договором — його умови зазвичай є в застосунку банку, а копію варто запросити у самого банку письмово. У тих, хто телефонує, вимагайте номер кредитного договору — його знає лише реальний кредитор. Паралельно замовте власну кредитну історію в Українському бюро кредитних історій: там видно, хто зараз кредитор і яка сума зафіксована. По суті боргу з кол-центром не розмовляйте — там немає повноважень щось вирішувати.

Банк може звернутись до суду в будь-який час, коли порушені його права — навіть невиконання зобов'язань на 1 гривню вже є підставою для звернення.

Ніколи. Борг сам собою не зникає, якщо боржник нічого не робить і немає позову до суду. Виняток становили лише деякі довоєнні МФО, що ліквідувались через сплив позовної давності.

Старі кредити МФО (близько 8 років) — строк позовної давності вже сплинув, про них можна забути. Банківські кредити, якщо строк не сплинув, краще вирішувати вже зараз, оскільки зволікання не на користь боржника, а після завершення воєнного стану очікується хвиля нових позовів.

Мовчання в суді стає подарунком кредитору, коли боржник не захищається, не перевіряє докази позивача і не подає контррозрахунок — тоді суд задовольняє позовні вимоги повністю.