Солюшинс Фактор: захист у кредитних спорах

Деякі МФО продають борг ще до закінчення строку кредитування, а факторингова компанія продовжує нараховувати відсотки в межах кредитного договору.

Мінімальний щомісячний платіж не включає погашення тіла кредиту — він складається з нарахованих відсотків та комісій, тому тіло кредиту не зменшується, поки сплачується лише мінімум.

На жаль, у цьому є законна частина: діє черговість погашення, за якою спочатку закриваються відсотки, а потім тіло. Тому якщо платіж приблизно дорівнює нарахованим відсоткам, тіло не зменшується, і платити можна нескінченно. Заробіток МФО тримається не стільки на договірних відсотках, як на штрафах, пені й комісіях. Незаконне починається там, де нарахування виходять за межі закону: денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування», сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а договірні відсотки припиняються із закінченням строку кредитування. Вихід з цього кола — не нові платежі «по трохи», а закриття за тілом одноразово: письмова пропозиція кредитору й оплата тільки після гарантійного листа.

Старий борг небезпечніший за новий, бо строк позовної давності поновлюється з моменту останнього платежу — навіть якщо його зробив хтось замість боржника; за час, що минув, накопичуються відсотки, і невелика первісна сума може перетворитись на дуже велику.

Суд списує пеню, штрафи та частину відсотків не за власною ініціативою — лише якщо боржник сам заявляє відповідні вимоги і обґрунтовує їх юридично, адже суди працюють за принципом диспозитивності.

Кредитні канікули — виключна компетенція кредитора, і надання їх зазвичай фіксується додатковою угодою, яка передбачає змінену (вищу) відсоткову ставку у разі подальшого невиконання зобов'язань. Будь-який документ, підписаний після основного кредитного договору, як правило, містить жорсткіші умови.

Статус «списаний» у бюро означає, що саме так кредитор оформив цей договір у себе і таку інформацію передав. Буває, що борг дійсно списують — коли у кредитора проблеми, ліквідація, а факторингова компанія не з'являється. Але у вас була оплата, тож запис має відповідати дійсності, а не внутрішньому оформленню «анулювання». Порядок такий: подивіться у звіті дату останнього оновлення за цим договором; далі письмово зверніться до кредитора з вимогою внести правки й повідомити бюро; і лише якщо це не подіє — подавайте заявку до бюро самостійно, з квитанціями про оплату й документом про закриття кредитної лінії. Сама заява до бюро, без доказів і без вирішеного питання з кредитором, нічого не змінює. Тому потрібні документи: квитанції, лист кредитора про «анулювання» з умовами і будь-яке підтвердження закриття. Прибрати сам факт кредиту з історії не можна, а от статус мусить бути правильним.

Пільга щодо ненарахування процентів, пені та штрафів військовослужбовцям і членам їхніх сімей не застосовується автоматично. За пунктом 15 статті 14 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців кредитор зобов'язаний припинити нарахування лише за умови, що особа письмово заявила про це право. Тому у вас нічого й не списали. Порядок дій: зібрати документи про статус і період служби, письмово звернутися до кредитора із заявою про застосування пільги і вимогою перерахунку, вимагаючи водночас повний детальний розрахунок. Перевірте, чи не проданий борг факторинговій компанії — право на пільгу з продажем боргу не зникає. На кредити на житло чи авто пільга не поширюється. Окремо оцініть чотири роки тишини: строки давності — три роки на тіло і один рік на штрафи й пеню — відлічуються від останнього платежу, і суд застосує їх лише за вашою заявою.

Ні, ці поради актуальні й зараз: карантин і воєнний стан — це різні правові режими. Обмеження, про яке йшлося, тримається саме на пункті 18 перехідних положень Цивільного кодексу і повʼязане з воєнним станом, а не з карантином — а воєнний стан в Україні й досі триває. Тобто штрафи, пеня та комісія, нараховані під час воєнного стану, і зараз не підлягають стягненню — але суд не застосовує це сам, потрібно заявити про це в переговорах з кредитором чи у відзиві на позов. Якщо вам траплялося саме повідомлення про «скасування» — уточніть, чи йшлося справді про воєнний стан, чи про карантинні обмеження, які дійсно завершились; це різні речі, і плутанина тут поширена.

Цифр вам ніхто чесно не назве, і будь-який відсоток тут був би вигадкою. Що можна сказати по суті: оскарження в таких справах — системна практика, а не виняток. Рішення першої інстанції на користь боржника варто розглядати як проміжний результат, бо апеляційна інстанція переглядає справу повторно і рішення районних судів змінює нерідко. Практичний висновок простий: після виграшу в першій інстанції справу не закривають і документи в шухляду не складають. Тримаєте на контролі строки, відслідковуєте надходження апеляційної скарги й готуєте відзив на неї — з тими самими аргументами про недоведеність права грошової вимоги, які зіграли внизу. Працює це й у зворотний бік: якщо рішення першої інстанції вас не влаштовує повністю або програно, апеляція — нормальний робочий крок, а не остання соломинка.