Вінстар: захист у кредитних спорах

Точну вартість неможливо назвати без консультації — вона залежить від матеріалів справи, характеру роботи і бажаного результату; вартість формується під час консультації, де також оцінюють шанси на виграш.

Законодавство формально допускає електронні докази, але пересічному громадянину довести належність скріншота (хто саме вів переписку) практично неможливо, тому адвокат не радить покладатися на такий доказ.

Ваша ситуація класична для карткових кредитів Приватбанку: анкета-заява про приєднання до банківських послуг разом з істотними умовами на сайті банку, який банк сам адмініструє і може змінювати, за позицією Великої Палати Верховного Суду не утворює конструкції кредитного договору. Наслідок — є підстави домагатися стягнення лише тіла за вирахуванням сплачених сум, а якщо сплачено більше за тіло — просити про повну відмову в позові. За вашими цифрами саме це і є лінія захисту. Підвищення ставки після прострочення теж заперечується: за правовою природою така надбавка є штрафом, а він підлягає списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Але чекання не пасивне: позов проти банку через переплату ви подати не можете, а кожен новий платіж поновлює строк позовної давності. Тому головне — не пропустити позов і подати відзив із контррозрахунком.

Те, що сплачені відсотки перевищили тіло, кредит саме собою не закриває, і першими до суду ви звернутися не можете — у боржника такого способу захисту немає, а правоохоронні органи в цивільні відносини не втручаються. Тому очікування позову справді залишається робочим варіантом. Але сам лише відзив кредит не закриває. Працює конкретна конструкція: якщо кредит оформлений анкетою-заявою з умовами на сайті банку, то за позицією Великої Палати Верховного Суду це не є кредитним договором, і стягнення обмежують тілом за вирахуванням сплачених сум; коли сплачене перевищує тіло, з'являється підстава просити відмову в позові. Гарантувати результат не можна. У відзиві потрібні контррозрахунок, заява про застосування строків давності і клопотання за пунктом 18 щодо штрафів і пені. Для цього потрібні анкета-заява, повна виписка і розрахунок банку.

На думку адвоката, гонорар 70 000 грн при боргу 100 000 грн — це зайва сума за надання послуги; крім того, суди зазвичай не стягують таку суму як судові витрати, оскільки склалася стала судова практика.

Ні. Факт отримання кредиту під час воєнного стану не впливає на кредитні правовідносини, окрім штрафних санкцій, комісій і пені — відсотки продовжують нараховуватись; зменшити їх можна через досудове врегулювання або активний захист у суді.

Якщо разом з ухвалою про відкриття провадження у справі суд витребував інформацію в банку щодо отримання боржником коштів, банк цю інформацію надасть. У такому разі тіло кредиту вважається доведеним, і боржнику залишається боротися вже лише за відсотки.

Сенс є, і сам аргумент в апеляції звучить нормально: суд першої інстанції не дав оцінки доводам, заявленим у відзиві. Але одного посилання на «закон під час воєнного стану» зазвичай замало. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу не застосовується автоматично: потрібні і клопотання, і власний контррозрахунок, у якому видно, які саме суми штрафів, пені й комісії виключаються та за який період. Без нього суд залишається з єдиною цифрою — розрахунком позивача. Тому в апеляційній скарзі варто зробити три речі: вказати, що доводи відзиву не досліджені, повторно заявити пункт 18 з чітким переліком нарахувань і додати контррозрахунок, наполягаючи на частковому задоволенні позову лише в межах тіла та відсотків у межах строку дії договору. Строк на апеляційне оскарження обмежений, тому зволікати не варто, а точні дати перевірте за самим рішенням.

Якщо суд відмовив банку у стягненні і рішення набрало законної сили, стягнути цю суму з вас у цій справі неможливо — навіть якщо в застосунку банку далі показується заборгованість. Застосунок може показувати що завгодно, значення має рішення. Це типовий результат саме того аргументу, який ви заявили. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що підписана заява (анкета) про приєднання до банківських послуг, яка лише відсилає до умов, розміщених на сайті банку, не дає підстав вважати клієнта ознайомленим з тарифами — банк адмініструє свій сайт і може змінювати умови будь-коли, тому суд не може встановити, яка ставка діяла на момент укладення. Що варто зробити зараз: отримати повний текст рішення і перевірити, чи не подана апеляційна скарга — до набрання законної сили питання не закрите; а також подивитися, чи відмова повна, чи лише в частині вимог. Якщо ви до цього щось банку сплачували, в окремих випадках зайво перераховані кошти можна стягнути назад.

Найімовірніше — апеляційна скарга з їхнього боку, тому перше, що варто зробити, — перечитати рішення й перевірити, чи набрало воно законної сили. До цього моменту питання не закрите. Якщо відмову підтримають, стягнути цей борг за цим позовом уже не вийде, навіть якщо в застосунку чи в листах далі фігуруватиме сума. Ваш аргумент — типовий і сильний. Договір, підписаний одноразовим ідентифікатором (СМС-кодом), автоматично не прирівнюється до власноручного підпису: позивач має довести весь ланцюг — що номер телефону належить вам, що код надійшов саме на цей номер, що він збігається з кодом у договорі й що кошти зараховані саме на вашу картку. На практиці довести весь цей ланцюг складно — саме на такій недоведеності будувався захист у справах, які розбирає канал. Що робити зараз: не робити добровільних платежів (кожен платіж перериває перебіг позовної давності) і не платити за «пільговими» листами без електронного підпису — такий лист юридичної сили не має, і через кілька місяців можна отримати новий позов або виконавчий напис нотаріуса.