Часті запитання

Відсотки, пеня, штрафи

Відповіді адвоката на запитання за цією темою.

Коли борг по кредиту перевищує подвійне тіло?

Коли кредитний договір не підпадає під закон про споживче кредитування та захист прав споживачів.

Комісію банку можна скасувати?

Так, через п. 18 перехідних положень ЦК, зважаючи на дію закону в часі.

Комісія по кредиту під час воєнного стану нараховується?

Ні, п. 18 перехідних положень ЦК звільняє від нарахування комісії під час дії воєнного стану.

Кредитори роблять маленькі внески, щоб поновити строки — це правда?

Так, деякі МФО роблять часткові невеликі внески від імені боржника по старому кредиту, щоб поновити строки позовної давності.

Кредобанк неправильно зарахував платежі?

Ні, зараховує згідно з умовами договору про черговість погашення; проблема радше в маніпуляціях з пільговими періодами й підвищеною ставкою.

Кредобанк списав борг без дозволу?

Це законна дія, якщо передбачена правилами, тарифами й умовами договору (безспірне списання).

Райффайзен має право на комісію?

Ні, як і будь-який банк — комісія стягується лише за реально надані послуги, а п. 18 перехідних положень ЦК звільняє від комісії під час воєнного стану.

Чи впливає погане самопочуття або воєнний стан на нарахування відсотків по кредиту?

Погане самопочуття або воєнний стан не впливають на нарахування відсотків за кредитом — жодним чином. Питання з кредитором варто вирішувати без емоцій, виключно в межах правового поля.

Чи дійсно МФО не мають права вимагати суму більше ніж 200% тіла кредиту?

Може перевищувати 200% тіла кредиту лише за умови, якщо кредит не є споживчим — а у переважній більшості кредити МФО є споживчими. Штрафи, пеня та комісія не нараховуються під час дії воєнного стану. Попередні оплати щодо пролонгації/реструктуризації не враховуються — це окрема додаткова угода, якою визнається вже наявна заборгованість.

Чи діють обмеження на нарахування комісії, штрафів і пені під час воєнного стану?

Так, пункт 18 перехідних положень Цивільного кодексу України забороняє нарахування комісії, штрафних санкцій та пені на період дії воєнного стану — це стосується як банків, так і МФО й факторингових компаній.

Чи діє зараз мораторій на нарахування штрафів та пені за кредитами?

Штрафи й пеню нараховувати можна, але боржник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату під час воєнного стану, якщо це заявити в суді.

Чи діє зараз пільговий період для військовослужбовців щодо скасування відсотків по кредиту?

Так, законна можливість не сплачувати відсотки існує, але вона не діє автоматично — потрібно проводити переговори з кредитором і заявляти про своє право.

Чи завжди борг по кредиту складає рівно два тіла?

Ні, закон про захист прав споживачів та про споживче кредитування поширюється не на всі кредитні договори.

Чи завжди комісія банку є прихованою?

Ні, комісія не завжди прихована — вона може бути прямо передбачена самим кредитним договором, і банк все одно нараховує її, попри наявні роз'яснення НБУ та практику Великої палати Верховного суду.

Чи законно СенсБанк нараховує відсотки після прострочки?

Так, банк продовжує нараховувати відсотки в межах строку дії кредитного договору навіть після першого прострочення платежу — прострочення одного платежу не зупиняє подальші нарахування.

Чи законно банк нараховує комісію за обслуговування кредитної картки після закінчення строку її дії?

Ні. Є правова позиція Великої Палати Верховного Суду: якщо банк не може довести, за які саме додаткові та супутні послуги нараховується комісія, вона є нікчемною і сплаті не підлягає.

Чи законно банку продовжувати нараховувати відсотки після того, як суд уже стягнув повну заборгованість за кредитом?

Якщо судове рішення вже стягнуло повну заборгованість, подальше нарахування відсотків є незаконним і використовується як засіб психологічного тиску. Якщо ж позов стосувався лише часткового стягнення, відсотки на невиконану частину продовжують нараховуватись у межах строку договору чи позовної давності.

Чи законно, що МФО нараховує штрафи під час дії воєнного стану?

Нараховувати можуть, але боржник може заявити клопотання в суді з посиланням на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, і такі штрафи та пеня підлягають анулюванню.

Чи законні величезні відсотки по кредиту?

Ні, величезні відсотки по кредиту незаконні, але довести це кредитору чи суду — завдання самого боржника: суд не визнає їх незаконними автоматично.

Чи законні відсотки по кредиту взагалі?

Так, це складова кредитного договору; навіть без прописаних відсотків діють 3% річних за Цивільним кодексом.

Чи законні комісії банків за кредит?

У переважній більшості такі нарахування (за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування) є незаконними.

Чи законні комісії за обслуговування кредитної лінії?

Комісія за обслуговування кредитної лінії законна лише тоді, коли встановлена за фактично надані додаткові послуги. Автоматичне нарахування такої комісії без цих послуг — незаконне.

Чи законні платні СМС по кредиту?

Так, платні СМС-повідомлення по кредиту законні, якщо це прямо передбачено кредитним договором.

Чи законні приховані комісії в кредитних договорах?

Ні, вони незаконні, але це потрібно доводити окремо в кожному випадку. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги; якщо строчка про комісію є в договорі, а послуга фактично не надається, таку комісію можна не сплачувати, якщо це вдасться довести.

Чи законні приховані комісії від банків?

Ні, незаконні — навіть відкрито заявлені комісії не підлягають сплаті, якщо банк не може довести, за які саме додаткові чи супутні послуги вони нараховані. У 99% випадків банк цього довести не може.

Чи зараховується пролонгація у погашення тіла кредиту?

Ніколи — плата за пролонгацію є комісією за обслуговування, а не погашенням тіла.

Чи мають право МФО і банки нараховувати пеню під час війни?

Не завжди: під час воєнного стану діє низка обмежень на нарахування штрафів і пені, але МФО та банки часто їх ігнорують.

Чи мають право банки нараховувати відсотки військовослужбовцям?

Нараховувати можуть, але військовослужбовці та члени їх сімей можуть бути звільнені від сплати таких відсотків — лише якщо нададуть відповідний пакет документів до банку і заявлять клопотання.

Чи має право МФО нараховувати відсотки після закінчення строку договору?

Формально права немає, але деякі МФО прописують у договорі непомітний пункт про автоматичне продовження строку дії договору до повного повернення коштів і використовують це в суді як підставу для подальшого нарахування підвищених відсотків.

Чи має право Монобанк нараховувати відсотки після прострочки?

Так, має право і буде нараховувати аж до виконання зобов'язань. При цьому варто перевірити, на скільки років фактично укладено анкету-заяву — вона зазвичай не є кредитним договором у розумінні закону.

Чи може банк стягнути проценти, якщо клієнт лише підписав анкету на отримання кредитної картки?

Не автоматично — банк повинен довести, що клієнт погодив саме ту редакцію умов (проценти, тарифи, штрафи), яку подав до суду. Якщо в анкеті немає конкретних істотних умов і немає доказів ознайомлення з ними, вимоги про проценти можуть бути відхилені.

Чи може кредитор стягувати комісію, якщо проценти були 0%?

Так, комісія стає джерелом доходу кредитора замість відсотків, і сума комісій зазвичай перевищує звичайну відсоткову ставку.

Чи можна закрити весь кредит повністю і нічого не платити?

Повністю закрити кредит і нічого не заплатити не можна: кредит бравсь, і перед банком чи МФО існують зобов'язання. Втім реальний борг часто завищений у 2-3 рази через штрафи, пеню та комісії, тому питання варто вирішувати в суді або через досудове врегулювання спору.

Чи можна не платити незаконні комісії по кредиту?

Комісію по кредиту неможливо стягнути в судовому порядку, навіть якщо вона передбачена договором, оскільки обслуговування кредиту покладається на кредитора — це позиція Великої Палати Верховного Суду, обов'язкова для всіх судів.

Чи можна оскаржити комісію за видачу кредиту, якщо гроші були перераховані безготівково?

Так, можна. Потрібно звернутися до кредитора з вимогою зробити перерахунок або довести, за які саме додаткові послуги була нарахована комісія, аргументувавши це з посиланням на норми цивільного права.

Чи можна оскаржити те, що банк таємно підняв кредитний ліміт?

Ні — банк має право підвищувати кредитний ліміт за власною ініціативою відповідно до істотних умов, розміщених на сайті, та внутрішньої програми оцінки фінансового стану клієнта. Споживач може самостійно зменшити ліміт через застосунок; якщо цього не зроблено, а коштами користувалися, вважається, що клієнт погодився, і банк нараховує відсотки на весь ліміт.

Чи можна повернути переплату по кредиту?

Так, за умови наявності судового рішення про відмову в задоволенні позову банку, де зазначено, що фактична сплата за контррозрахунком перевищила нарахування. Таке рішення має преюдиційний характер і може бути використане в новому позові про повернення зайво стягнутих коштів.

Чи можна повернути переплачену суму через заяву до МФО?

Так, цілком можливо, але не одразу через заяву — МФО у будь-якому разі відмовить. Заяву все ж потрібно подати, щоб отримати офіційну відмову; кращий шлях — дочекатися, поки МФО сама подасть позов, подати відзив із контррозрахунком і вже після набрання рішенням суду чинності стягнути переплату окремим позовом.

Чи можна повністю зупинити нарахування відсотків по кредиту?

Ні — автоматичного способу зупинити нарахування відсотків не існує. Можливе лише досудове врегулювання спору з МФО чи факторинговою компанією; з банками (особливо системними/державними) це майже неможливо, оскільки їм заборонено списувати відсотки на рівні внутрішніх документів і нормативів НБУ.

Чи можна просити суд зменшити розмір штрафних санкцій та пені?

Можна не просто зменшити, а повністю анулювати через клопотання з посиланням на п. 18 перехідних положень ЦК.

Чи можна списати штрафи та пеню по кредиту?

Так, цілком можливо через посилання на п. 18 перехідних положень ЦК.

Чи можна стягнути з боржника більше подвійного тіла кредиту в МФО?

Ні, за умови що кредит є споживчим, сума не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, а строк кредитування — не більше 30 днів, стягнення обмежене подвійним тілом кредиту. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується (наприклад, строк понад 30 днів), обмеження не діє.

Чи можуть відсотки або штрафи МФО бути більшими за тіло кредиту?

МФО може написати в позові будь-яку суму — головне питання не в тому, скільки вона нарахувала, а в тому, чи зможе вона довести цю суму в суді. Якщо не зможе — стягнути не вийде.

Чи можуть нараховувати відсотки по кредиту після рішення суду?

Відсотки за договором не нараховуються вже після подання позову до суду. Після рішення суду можуть додатково нараховуватись лише 3% річних за невиконання рішення (в межах відкритого виконавчого провадження) та інфляційні втрати — інших нарахувань не передбачено.

Чи можуть нараховувати відсотки після спливу строку дії кредитного договору?

За законом не можуть, але багато МФО все одно це роблять, вигадуючи «автопролонгації». Такі відсотки не підлягають стягненню, якщо боржник знає свої права і посилається на норми цивільного права.

Чи нараховуються відсотки, коли справа вже в суді?

Ні, з моменту подання позову і авторозподілу справи сума заборгованості фіксується як ціна позову. Єдиний виняток — три відсотки річних за невиконання зобов'язань, які можуть стягуватись у межах виконання судового рішення.

Чи нараховується комісія за кредитом під час воєнного стану?

Ні, комісія під час воєнного стану не нараховується — це підтверджено відповідною правовою позицією Великої палати Верховного Суду.

Чи однаково списується комісія за банківську транзакцію і комісія, нарахована за кредитом?

Ні — це різні речі. Комісія за кредитом підпадає під п. 18 перехідних положень Цивільного кодексу і підлягає списанню за рахунок кредитодавця, а комісія за саму банківську транзакцію (дію) залишається на боржнику.

Чи потрібно платити комісію за обслуговування кредиту, якщо вона передбачена договором?

Не обов'язково. Норми закону про споживче кредитування, положення НБУ та закону про захист прав споживачів у сукупності дають підстави вважати, що комісію фактично стягнути неможливо, навіть якщо вона формально передбачена кредитним договором, якщо вона не деталізована конкретним переліком послуг.

Чи правда, що з боржника не можуть стягнути більше подвійного тіла кредиту?

Ні, це міф. Через принцип свободи договору відсотки по кредиту цілком можуть у 2, 3 і навіть у 5 разів перевищувати тіло кредиту — конкретна межа залежить від відповідності ставки закону про споживче кредитування та рекомендаціям НБУ.

Чи реально списати незаконно нараховані відсотки?

Так, якщо вони дійсно незаконні, недоведені або нараховані поза межами строку кредитного договору. Для цього потрібно подавати контррозрахунок разом із відзивом на позовну заяву і доводити цю обставину в судовому засіданні — автоматично суд нарахування не перераховує.

Чи розповсюджуються вимоги ст. 18 Закону про захист прав споживачів щодо нарахування більше 50% на користування кредитом (несправедливі умови)?

Ні, за словами адвоката, ця норма застосовується лише за умови певної межі суми (від 5 000 грн), і суди рідко застосовують цю статтю навіть в апеляційній інстанції.

Чи скасували штрафи та пеню за простроченими кредитами під час війни?

Ні, вони не скасовані взагалі, але боржник може звільнятись від їх сплати, вчасно застосувавши п. 18 перехідних положень ЦК.

Чи списує війна борг по кредиту, взятому під час воєнного стану?

Ні. Факт отримання кредиту під час воєнного стану не впливає на кредитні правовідносини, окрім штрафних санкцій, комісій і пені — відсотки продовжують нараховуватись; зменшити їх можна через досудове врегулювання або активний захист у суді.

Чому кредит під 0% може стати найдорожчим?

Через комісії за обслуговування й видачу кредиту та підвищену ставку після прострочення, які часом перевищують звичайні відсотки.

Чому продовження кредиту не зменшує ваш борг взагалі?

Комісія за пролонгацію не йде на погашення боргу, а строк кредиту подовжується разом з нарахуванням відсотків.

Чому після продажу боргу факторинговій компанії сума стала більшою, ніж була в МФО?

Деякі МФО продають борг ще до закінчення строку кредитування, а факторингова компанія продовжує нараховувати відсотки в межах кредитного договору.

Чому суди часто списують пеню, штрафи та частину відсотків?

Суд списує пеню, штрафи та частину відсотків не за власною ініціативою — лише якщо боржник сам заявляє відповідні вимоги і обґрунтовує їх юридично, адже суди працюють за принципом диспозитивності.

Чому сума боргу зростає після завершення кредитних канікул?

Кредитні канікули — виключна компетенція кредитора, і надання їх зазвичай фіксується додатковою угодою, яка передбачає змінену (вищу) відсоткову ставку у разі подальшого невиконання зобов'язань. Будь-який документ, підписаний після основного кредитного договору, як правило, містить жорсткіші умови.

Чому щомісячні платежі не зменшують суму боргу?

Мінімальний щомісячний платіж не включає погашення тіла кредиту — він складається з нарахованих відсотків та комісій, тому тіло кредиту не зменшується, поки сплачується лише мінімум.

Що робити, якщо банк не може довести відсотки в суді?

Святкувати перемогу — якщо банк не довів обґрунтованість відсотків у суді, такі відсотки сплаті не підлягають.

Що таке пролонгація і чи вигідно це?

Пролонгація — це продовження строку дії кредитного договору за додаткову комісію. Зазвичай невигідна: комісія не зменшує тіло боргу, а лише подовжує термін нарахування відсотків.

Щомісяця нараховується комісія за обслуговування кредиту ставкою 14-60% — законно?

Комісія за обслуговування кредиту може бути списана судом, оскільки з цього приводу є кілька правових позицій Великої палати Верховного Суду. Проте боржник не може самостійно ініціювати позов про приведення договору у відповідність — списання відбувається лише за умови, що саме кредитор першим звернеться з позовом до суду.

Як воєнний стан впливає на обов'язок платити по кредиту?

Воєнний стан не звільняє боржника від виконання цивільно-правових обов'язків за кредитом, але дозволяє не сплачувати штрафи, пеню та інші незаконні під час воєнного стану нарахування.

Як законно зменшити суму боргу, яку банк виставив у судовому позові?

За практикою, банки в переважній більшості випадків завищують суму позову — включають комісії, які за законом не підлягають сплаті, і невиправдано завищені відсотки. Найефективніший спосіб — підготувати власний контррозрахунок з чітким посиланням на норми закону й подати його до суду.

Як знайти завищені відсотки в розрахунку боргу?

Порівняти істотні умови договору з розрахунком кредитора і зробити власний контррозрахунок, щоб спростувати завищення.

Як кредитор незаконно збільшує борг через п. 18 положень?

За п. 18 списуються саме штрафні санкції та пеня, а не всі відсотки — відсотки списуються лише якщо вони штучно перетворені з пені.

Як перевірити, чи не нарахували мені зайві проценти?

Потрібно взяти кредитний договір, тіло кредиту і прописану в договорі відсоткову ставку, самостійно зробити контррозрахунок, звірити його з нарахуваннями кредитора і в разі невідповідностей звернутися з вимогою до кредитора.

Як прибрати штрафи та пеню з боргу?

Акцентувати увагу суду на цих пунктах з посиланням на п. 18 перехідних положень ЦК.

Якщо позичальник фактично сплатив первісному кредитору суму, що перевищує тіло кредиту, чи це свідчить про припинення зобов'язання?

Ні — якщо залишаються несплачені відсотки, вони продовжують нараховуватися на залишок тіла кредиту; зобов'язання автоматично не припиняється лише через те, що загальна сплачена сума перевищила розмір тіла.

8 кредитів МФО, немає ні майна, ні роботи — що мене чекає?

Найімовірніший сценарій: дзвінки, далі або позов, або виконавчий напис нотаріуса, а після цього виконавче провадження, у межах якого накладають арешт на рахунки. Якщо майна і офіційного доходу немає, фактично стягувати нічого: на неофіційний, ніде не облікований дохід арешт накласти неможливо. Але борг не зникає, а нарахування продовжуються. Перше, що варто змінити — перестати сплачувати лише відсотки: через черговість погашення тіло не зменшується, і платити можна нескінченно. Друге — не брати новий кредит на закриття прострочених: тоді відсотки, штрафи й комісії старого боргу стають новим тілом, на яке знову нараховують відсотки. Дієвий шлях — письмові заяви-пропозиції по кожному кредитору окремо, а спершу перевірити себе в Єдиному реєстрі боржників. Для розрахунку потрібні договори: там і штрафи за пунктом 18, і межа денної ставки за статтею 8 закону про споживче кредитування.

А як щодо Закону 3498 про відновлення штрафних санкцій?

Позиція, з якої ми виходимо в судах, спирається на п. 18 перехідних положень ЦК: під час дії воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші додаткові нарахування, і ця норма поширюється на всіх без винятку. Кредитори про неї зазвичай «забувають», а суд сам її не застосує — потрібне клопотання відповідача з контррозрахунком. Що конкретно у вашому випадку відпадає, а що ні, залежить не від назви закону, а від двох речей: коли укладено договір і за які саме періоди зроблені нарахування. Саме тому відповідь «по закону 3498» без документів буде вгадуванням, а в кредитному спорі вгадування коштує грошей. Тому попросіть у кредитора письмово детальний розрахунок із зазначенням періоду й виду кожного нарахування (тіло, відсотки, комісія, штраф, пеня) і покладіть поряд договір з паспортом споживчого кредиту. По цих двох документах видно, під яке правило потрапляє кожна цифра.

Банк сам підняв ліміт картки до 34 000 — що робити з нарахуваннями?

У картковому кредиті тілом є кредитний ліміт, встановлений на картку, а відсотки, комісії й штрафи кредитор має доводити окремо. ПУМБ, як правило, оформлює такий кредит анкетою-заявою про приєднання, а істотні умови розміщує на своєму сайті. За позицією Великої Палати Верховного Суду це не утворює конструкції кредитного договору, і стягнення обмежують тілом за вирахуванням сплачених сум. Окремо перевіряють те, що турбує найбільше — нарахування за два роки без користування карткою. Відсотки не можуть нараховуватися поза межами строку кредитування, комісія за обслуговування у переважній більшості випадків незаконна, а штрафи й пеня за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18 перехідних положень. Потрібні анкета-заява, повна виписка з дня відкриття картки і розрахунок банку. За ними видно й дату останнього платежу — це відлік давності: три роки на тіло, один рік на штрафи й пеню.

Банк вимагає об'єднати кредитну картку і кредит — що робити?

Об'єднувати картку й кредит в один продукт не варто. Коли старий борг перекривають новим кредитом, комісії, штрафи й пеня, які можна було законно оспорювати, перетворюються на нове тіло кредиту, на яке знову нараховують відсотки, а строк давності обнуляється. Те саме з пролонгацією й кнопкою «підтверджую продовження умов»: цим ви визнаєте всі попередні нарахування — і законні, і незаконні. Реструктуризація, яку вже зробили, працює так само: умови зазвичай жорсткіші за первісний договір, а внесені 4500 створили нову дату, від якої строк давності рахується заново. Далі краще нічого не підписувати без аналізу. Що має сенс — розібрати нарахування. Потрібні кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, виписка з моменту видачі й розрахунок банку: у карткових кредитах окремо перевіряють, чи доведена погоджена ставка, і чи не нараховані відсотки поза межами строку кредитування.

Банк вимагає сплатити всю суму кредиту негайно і погрожує судом — що робити?

Вимога сплатити всю суму негайно — це вимога про дострокове повернення кредиту, і для вас вона має зворотний бік: за позицією Великої Палати Верховного Суду з моменту пред'явлення такої вимоги нарахування договірних відсотків припиняється. Тобто далі сума рости не повинна, а після подання позову вона взагалі фіксується як ціна позову. У справах Монобанку основна лінія захисту — конструкція оформлення: заява про приєднання, яка відсилає до умов і тарифів на сайті банку, за позицією Великої Палати Верховного Суду не є в сукупності кредитним договором, бо банк сам адмініструє сайт і може змінювати ставку. Тоді є підстави домагатися стягнення лише тіла за вирахуванням сплачених сум. Тому суд тут не найгірший сценарій, але готуватися треба: знадобляться заява про приєднання, умови банку і виписка з дня відкриття ліміту для контррозрахунку — розрахунок банку суд сам не перевіряє.

Брала 13 тисяч, а МФО вимагає 30 500 грн — що робити?

Перше, що потрібно перевірити — за що нараховані 4808 грн і як вони опинилися в тілі позики. Це видно лише в кредитному договорі й розрахунку заборгованості: там вказана пільгова ставка і підвищена, яка діє після пільгового періоду при простроченні. Без цих документів оцінка суми 30 500 грн буде вгадуванням. Сама вимога заявити 30 500 грн ще нічого не означає: вимагати компанія може будь-яку суму, а в суді їй доведеться документально довести і факт укладення договору, і отримання коштів, і правильність нарахувань. Погроза подати позов — це також ще не позов. Поки справа не в суді, у вас найкраща позиція для письмової пропозиції: лист із власним розрахунком і сумою трохи нижчою за визнану кредитором. Реструктуризацію чи пролонгацію не оформлюйте — це визнання всієї заборгованості. І платіть лише після гарантійного листа, звіреного з договором.

Брав 28 тисяч, а стягують 107 — як зменшити суму в суді?

Різниця між 28 тисячами тіла і 107 тисячами вимоги — це і є те, з чим працюють у таких справах. Вимагайте від позивача повний детальний розрахунок з періодами: окремо тіло, проценти, пеня, штрафи, комісії. Далі перевіряється ст. 21 Закону про споживче кредитування — пеня за невиконання обов'язку повернути кредит разом з процентами не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а п. 18 перехідних положень ЦК на час воєнного стану знімає нарахування комісії, штрафних санкцій і пені. Окремо гляньте на строк кредитування. Якщо в договорі написано, що при невиконанні зобов'язань він продовжується на невизначений час, це суперечить ознаці неминучості події за ст. 251 ЦК, і нарахування поза первісним строком можна заперечувати. Те, що відзив подано, ще не перемога: позивач подасть відповідь на відзив, і на неї потрібні заперечення. На засідання ходіть — за вашої відсутності суд почує лише позивача.

Брав кредит 7000 грн, а виконавче провадження на 77 000 грн — це нормально?

Ні, «нормальним» це не назвеш, але й магії тут немає: у провадженні стоїть та сума, яку присудив суд, плюс виконавчий збір. Отже, питання не до виконавця, а до розрахунку, який ліг в основу рішення. Типові джерела зростання: відсотки, нараховані за період після закінчення строку дії договору; комісія за обслуговування кредиту; штрафи й пеня. Для споживчого кредиту сукупна сума неустойки — штрафів, пені та інших платежів — не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, хоч цей закон поширюється не на всі договори. А штрафи й пеня воєнного часу підпадають під пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — за вашим клопотанням. Оскільки провадження вже відкрито, працювати треба з рішенням: заочне — заява про перегляд і скасування з поновленням строку, звичайне — апеляційна скарга. Контррозрахунок доведеться робити самому: розрахунок кредитора суд не перевіряє. Потрібні рішення суду, розрахунок, договір і паспорт споживчого кредиту.

Брав кредит на 30 днів, а строк поставили 1700 — чи законні такі відсотки?

Різниця між 30 днями і 1700 днями — це і є те, що оскаржують. Якщо строк дії кредитного договору закінчився, нарахування процентів за користування автоматично припиняється. Перевіряють два моменти: який строк кредитування зазначений в оферті чи додатку і чи є письмове підтвердження вашої згоди на продовження строку. Якщо згоди немає, нарахування поза межами первісного строку незаконні, і зайво нараховане зараховують у погашення тіла. Тому на «відсотки до 2028 року» як на неминучість дивитись не варто: це сума в розрахунку кредитора, а не встановлений борг. Написати можна будь-яку цифру — питання в тому, чи доведе він її в суді. Коли подадуть до суду, залежить від кредитора. Є інше: строк давності — три роки на тіло і один рік на штрафи й пеню, відлік від останнього платежу, і будь-який добровільний платіж його поновлює.

Чому МФО не штрафують за порушення закону про захист прав споживачів?

Штрафи від держави (наприклад, від Нацбанку як регулятора) — це окреме провадження, яке залежить від того, чи зафіксував регулятор порушення і чи довів його; воно ніяк не повʼязане з вашим особистим боргом і не відбувається автоматично від кожного порушення в кожному договорі. Тобто держава дійсно штрафує МФО не за кожен випадок, а вибірково, за результатами перевірок. Але для вас це не привід чекати на регулятора: приховані комісії, завищені відсотки й несправедливі умови конкретно у вашому договорі можна й потрібно оскаржувати самостійно — в суді, коли МФО подасть позов, через контррозрахунок і посилання на закон про захист прав споживачів та закон про споживче кредитування. Це працює незалежно від того, оштрафував регулятор саме цю МФО чи ні.

Чому щомісячні платежі не зменшують тіло кредиту в МФО?

На жаль, у цьому є законна частина: діє черговість погашення, за якою спочатку закриваються відсотки, а потім тіло. Тому якщо платіж приблизно дорівнює нарахованим відсоткам, тіло не зменшується, і платити можна нескінченно. Заробіток МФО тримається не стільки на договірних відсотках, як на штрафах, пені й комісіях. Незаконне починається там, де нарахування виходять за межі закону: денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування», сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а договірні відсотки припиняються із закінченням строку кредитування. Вихід з цього кола — не нові платежі «по трохи», а закриття за тілом одноразово: письмова пропозиція кредитору й оплата тільки після гарантійного листа.

Чому військовому з інвалідністю не списали проценти, пеню і штрафи?

Пільга щодо ненарахування процентів, пені та штрафів військовослужбовцям і членам їхніх сімей не застосовується автоматично. За пунктом 15 статті 14 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців кредитор зобов'язаний припинити нарахування лише за умови, що особа письмово заявила про це право. Тому у вас нічого й не списали. Порядок дій: зібрати документи про статус і період служби, письмово звернутися до кредитора із заявою про застосування пільги і вимогою перерахунку, вимагаючи водночас повний детальний розрахунок. Перевірте, чи не проданий борг факторинговій компанії — право на пільгу з продажем боргу не зникає. На кредити на житло чи авто пільга не поширюється. Окремо оцініть чотири роки тишини: строки давності — три роки на тіло і один рік на штрафи й пеню — відлічуються від останнього платежу, і суд застосує їх лише за вашою заявою.

Чи актуальні поради закрити кредит за тіло, якщо карантин уже скасовано?

Ні, ці поради актуальні й зараз: карантин і воєнний стан — це різні правові режими. Обмеження, про яке йшлося, тримається саме на пункті 18 перехідних положень Цивільного кодексу і повʼязане з воєнним станом, а не з карантином — а воєнний стан в Україні й досі триває. Тобто штрафи, пеня та комісія, нараховані під час воєнного стану, і зараз не підлягають стягненню — але суд не застосовує це сам, потрібно заявити про це в переговорах з кредитором чи у відзиві на позов. Якщо вам траплялося саме повідомлення про «скасування» — уточніть, чи йшлося справді про воєнний стан, чи про карантинні обмеження, які дійсно завершились; це різні речі, і плутанина тут поширена.

Чи діє п. 18 ЦК на проценти по кредиту, чи тільки на пеню і штрафи?

Тільки на пеню і штрафи — п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу забороняє саме нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час воєнного стану, але не звільняє автоматично від сплати звичайних відсотків за користування кредитом. Це поширена плутанина: людям здається, що норма списує все, а насправді вона стосується конкретно каральних нарахувань. Єдиний виняток — коли «відсотки» насправді замасковані під пеню: наприклад, якщо ставка різко зростає саме після прострочення чи закінчення пільгового періоду, таку надбавку можна довести як неустойку за статтею 549 ЦК, і тоді на неї п. 18 теж поширюється. Але це потрібно окремо доводити в кожному конкретному договорі, а не застосовувати як загальне правило.

Чи ламає захист сказана по телефону готовність сплатити тіло кредиту?

Сама фраза в телефонній розмові вашу позицію не ламає. Юридично значущі дії — це підписана додаткова угода, реструктуризація, пролонгація або фактичний платіж. Саме платіж поновлює перебіг строку позовної давності, а не слова про готовність платити. Лінія захисту теж будується не на розмовах, а на документах: чи є взагалі конструкція кредитного договору, який строк кредитування вказано, за який період нараховані відсотки і чи враховані сплачені суми. Запис розмови цього не змінює, тож те, ким представлялися ті, хто дзвонив, тут не вирішальне. Небезпека в іншому. Якщо після цієї розмови вам запропонують «оновити умови» чи підписати реструктуризацію — не робіть цього: так визнається вся нарахована сума разом із незаконною частиною. І будь-який платіж робіть тільки після письмового гарантійного листа.

Чи маю я право дізнатись у банку суму саме тіла кредиту окремо?

Так, маєте право отримувати інформацію про стан заборгованості безоплатно — за законом про споживче кредитування банк зобов'язаний надавати таку інформацію не рідше разу на місяць. Але сама вимога «скажіть окремо тіло» банку не завжди зручна: у виписці все одно змішані тіло, відсотки, а іноді комісії й пеня в одну підсумкову суму, і банк не зобов'язаний розкладати її на вашу вимогу в зручному вам форматі. Тіло кредиту — це та сума, яку ви фактично отримали на картку чи готівкою; саме на неї нараховуються всі відсотки й штрафи. Щоб порахувати її самостійно, надійніше запросити повну виписку руху коштів з дня видачі кредиту і порівняти з кредитним договором, а не покладатися на усні пояснення менеджера — якщо цифри розбіжні, це вже підстава для контррозрахунку.

Чи може банк нараховувати відсотки після того, як подав до суду?

Ні, так не можна. З моменту подання позову і авторозподілу справи сума заборгованості фіксується — це ціна позову, і вона остаточна; єдиний виняток — три відсотки річних, які можуть стягуватися вже в межах виконання рішення. Те, що ви бачите нарахування в застосунку, не означає, що вони будуть стягнуті: у суді має значення розрахунок, поданий разом з позовом. Тому подайте відзив і зіставте період нарахувань з двома датами: закінченням строку дії кредитного договору (після нього договірні відсотки припиняються) і датою подання позову — усе, що поза цими межами, виключається. Додатково у справах Монобанку працює позиція Великої Палати Верховного Суду: заява про приєднання з умовами на сайті банку не є в сукупності кредитним договором, тому можна домагатися, щоб стягнення обмежилося тілом за вирахуванням сплаченого. Але суд сам цього не застосує — потрібні заява й контррозрахунок.

Чи може факторингова компанія спотворити договір або взяти суму боргу з повітря?

Спотворити перший договір або взяти суму «зі стелі» — не найпоширеніший сценарій. Частіше сума роздувається за рахунок нарахувань, які на вигляд законні, але недоведені або заборонені: відсотків за період уже після закінчення строку дії договору, комісії за обслуговування кредиту, штрафів і пені. Тому перевіряти треба не «чесність» кредитора, а розрахунок. Вимагайте повний розрахунок з дати видачі кредиту, а не підсумкову сторінку, а також кредитний договір і паспорт споживчого кредиту — і порівняйте строк кредитування з періодом, за який нараховані відсотки. Штрафи, пеня й комісія, нараховані під час воєнного стану, підпадають під пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, але суд застосує його лише за вашим клопотанням. І головне: контррозрахунок — обов'язок відповідача. Замість вас його ніхто не зробить, а сам розрахунок кредитора суд не перевіряє.

Чи може кредитор стягнути через суд комісію, прописану в договорі позики?

Сама назва «комісія» в договорі ще не робить її стягуваною. Ставити питання кредитор може, а довести правомірність — окрема справа. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги: якщо рядок у договорі є, а послуга фактично не надавалася, таку комісію можна не сплачувати, коли це вдається довести. Другий критерій — деталізація. Якщо переліку послуг, які входять до комісії, у договорі немає, є підстави посилатися на її нікчемність за положеннями Національного банку, законом про споживче кредитування і законом про захист прав споживачів. Щодо комісії за обслуговування кредиту є правові позиції Великої Палати Верховного Суду про її незаконність, а за час воєнного стану діє пункт 18 перехідних положень. Як це працює у вашій конструкції, видно з документів: потрібні договір, паспорт споживчого кредиту і розрахунок. Аргумент заявляють у відзиві разом з контррозрахунком без комісії.

Чи можна через юриста реструктуризувати кредит лише до тіла?

Те, що ви називаєте «реструктуризацією до тіла», юридично зазвичай не реструктуризація, а досудове врегулювання — окрема домовленість про закриття боргу лише сумою тіла кредиту без відсотків, штрафів і пені. Це реально можливо і практикується, але діяти потрібно обережно: офіційна реструктуризація чи пролонгація, навпаки, означає, що ви визнаєте весь наявний борг разом із нарахуваннями, і зменшити його потім, навіть у суді, стає набагато складніше. Тому радше йдеться не про «реструктуризацію», а про письмову пропозицію кредитору закрити борг за тілом, з аргументацією й контррозрахунком, і обов'язковим отриманням гарантійного листа до будь-якої оплати. З юристом чи самостійно — головне не підписувати запропоновану кредитором додаткову угоду, попередньо не перевіривши, що саме вона визнає.

Чи можна через суд платити кредит по 20% на місяць з пенсії по інвалідності?

Дзвінок з датою «до 2 листопада» — це тиск, а не строк із закону. Найризикованіше зараз — платити навмання частинами або підписати реструктуризацію: нею ви визнаєте всю нараховану суму разом зі штрафами, пенею й комісіями, і зменшити її потім украй складно. «Платити по 20% з пенсії через суд» працює інакше: ці 20% (рідше до 50%, більше не буває) — не графік, який узгоджують у справі про стягнення, а частка доходу, яку відраховують уже у виконавчому провадженні, після рішення суду. У справах Приватбанку за карткою основний аргумент інший: за позицією Великої Палати ВС анкета-заява про приєднання до банківських послуг разом з умовами на сайті банку не утворює конструкції кредитного договору, тому стягнути можуть лише тіло за вирахуванням сплаченого, а штрафи й пеню воєнного часу можна анулювати за п. 18 перехідних положень ЦК. Щоб порахувати, скільки з вимоги законне, потрібні анкета-заява, розрахунок заборгованості й виписка по картці.

Чи можна домовитися закрити мікрозайми лише за тілом, поки прострочення ще немає?

Поки прострочення ще немає — це найкращий момент діяти на випередження: письмово запропонувати кожній МФО окремо закрити борг сумою тіла (більшість кредитів закривається на лояльних умовах, хоча далеко не всі — з деякими доведеться судитись, а деякі погодяться лише на тіло з невеликим відсотком). Робити це варто до того, як зʼявляться штрафи й пеня, а не після. Найважливіше, чого точно не варто робити, — брати новий кредит чи консолідувати всі 13 позик в один, «щоб закрити старі»: тоді вся накопичена заборгованість, включно з незаконними нарахуваннями, перетвориться на нове тіло, і борг лише зросте. Якщо переговори з якоюсь конкретною МФО не спрацюють і вона подасть до суду — захист будується вже через контррозрахунок і заперечення незаконних нарахувань у відзиві.

Чи можна казати МФО, що їхні відсотки — це насправді пеня?

Аргумент правильний, але не до всіх відсотків, а до тієї їх частини, яка за правовою природою є штрафом чи пенею. Найтиповіший приклад — підвищена ставка, що спрацьовує після прострочення або порушення пільгового періоду: це фактично неустойка, тому вона підлягає списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. А казати, що всі проценти за користування — це пеня, не варто: у переговорах така теза легко збивається, бо звільнення стосується штрафів, пені та інших додаткових нарахувань, а не самої плати за користування. Для процентів працюють інші підстави: нарахування поза межами строку дії договору, недоведена ставка, коли умови розміщені лише на сайті кредитора, і межа денної ставки за статтею 8 закону про споживче кредитування. Тому візьміть договір і знайдіть пункт про підвищену ставку. Саме його кваліфікують як штраф — тоді розмова з МФО ведеться конкретно.

Чи можна написати заяву на списання частини боргу по картці Сенс Банку?

Так, з такою заявою працюють, але списання частини суми — це наслідок аргументів, а не сама по собі прохальна заява. У кредитах Альфа-Банку (тепер Сенс Банк) найчастіше знаходять комісію за обслуговування кредиту: за Законом про споживче кредитування і позицією Великої Палати ВС нараховувати її не можна, а якщо в договорі немає деталізації, за які саме послуги вона стягується, є підстави вважати її нікчемною. Друге — штрафи й пеня, нараховані під час воєнного стану: вони підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК. Третє — якщо картковий кредит оформлений анкетою-заявою про приєднання, працює позиція Великої Палати ВС про те, що така конструкція не є кредитним договором, і стягнути можуть лише тіло за вирахуванням сплаченого. Щоб порахувати, скільки з вимоги банку відпадає, потрібні договір або анкета-заява, паспорт споживчого кредиту й детальний розрахунок заборгованості з періодами нарахувань.

Чи можна платити тіло кредиту, якщо колектори записали мою обіцянку?

Про «скасовані постанови щодо нарахування процентів», які вам називали по телефону, ми нічого не підтверджуємо — такого документа в наших розборах немає. І це добра ілюстрація правила: сказане в розмові юридичної ваги для вашого боргу не має. Тому й номер телефону змінювати сенсу мало — важливо перевести спілкування в письмову форму. Щодо оплати тіла: платити можна тільки після письмового гарантійного листа. Без нього кредитор скаже, що ви сплатили відсотки, поновили строк давності, і все одно звернеться до суду. Отримувача коштів перевіряйте за кодом ЄДРПОУ. Заяви ви вже надіслали — тепер строк розгляду до 30 днів, може бути продовжений до 45. Якщо відповіді немає або відмова, подавайте скаргу до Національного банку з копією заяви і квитанцією, а приблизно через 12 днів — повторну заяву з копією скарги.

Чи можна погасити лише тіло кредиту у Форвард Банку?

У принципі так, погашення лише тіла можливе через досудове врегулювання — це окрема домовленість з кредитором, а не автоматичне право, яке спрацьовує саме по собі. Спочатку варто перевірити кредитний договір: чи є там комісія, підвищена ставка після пільгового періоду, автопролонгація — усе це може бути підставою вимагати списання частини нарахувань ще до перемовин про суму закриття. Далі — письмово, а не по телефону, звернутися до банку з пропозицією закрити борг тілом, і найголовніше — не платити нічого, доки не отримаєте письмовий гарантійний лист із чіткими умовами закриття. Без цього документа оплата може бути зарахована як сплата відсотків, а не погашення боргу, і борг формально залишиться відкритим.

Чи можна посилатися на статтю 18 Цивільного кодексу проти пені і штрафів?

Якщо йдеться про пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — так, він забороняє нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час дії воєнного стану, і поширюється це і на банки, і на МФО, і на факторингові компанії. Але діє це не автоматично: суд застосовує таке звільнення лише за заявою відповідача, тому потрібно письмово заявити клопотання з посиланням саме на цю норму — в суді або в переговорах з кредитором. Якщо ж малась на увазі якась інша стаття 18 (наприклад, із закону про захист прав споживачів) — там радше йдеться про несправедливі умови договору, коли загальна заборгованість значно перевищує тіло кредиту, а не про мораторій на пеню й штрафи як такий.

Чи можна посилатися на воєнний стан як на форс-мажор по кредиту?

Форс-мажор як самостійний аргумент тут слабкий: норми, яка через початок вторгнення звільняла б від повернення тіла позики, немає. Це стосується і випадку, коли позику брали до 24.02.2022, і коли її видали вже під час воєнного стану. Зате воєнний стан дає інше, практичніше. Пункт 18 перехідних положень Цивільного кодексу забороняє нарахування комісії, штрафних санкцій і пені на період воєнного стану — це стосується і банків, і МФО, і факторингових компаній. Додатково стаття 21 Закону «Про споживче кредитування» обмежує пеню і проценти за невиконання зобов'язання подвійною обліковою ставкою НБУ. Щоб порахувати, скільки з вимоги законне, потрібні кредитний договір і розрахунок заборгованості від кредитора: у договорі видно ставку в пільговий період і після прострочення, у розрахунку — з чого зібрана сума.

Чи можна повернути з банку приховані відсотки після погашення кредиту?

Спершу важлива річ: механізму, за яким боржник першим іде до суду і стягує з банку зайво нараховані відсотки, немає — це цивільно-правовий спір, і правоохоронні органи тут не допоможуть. Ваш захист працює тоді, коли позов подає кредитор, а ви заперечуєте його розрахунок. Що можна зробити зараз: письмово, поштою і зі збереженням квитанції, вимагати від банку повний розрахунок, виписку по рахунку з дня відкриття кредиту й документ про закриття кредитної лінії. Приховані нарахування — комісії за обслуговування кредиту чи розрахунково-касове обслуговування — у переважній більшості випадків незаконні: комісія має сплачуватися лише за реально надану послугу. І окремо: суми від Дебфорт Україна і Таскомбанку різняться в рази, тому спершу треба встановити, хто зараз кредитор і за яким договором — це видно з довідки Українського бюро кредитних історій.

Чи можна списати відсотки в суді через форс-мажор?

Відповім прямо, щоб ви не будували на цьому захист: у кредитних спорах форс-мажор для фізичної особи практично не працює. Юридична особа доводить його висновком торгово-промислової палати, а для фізичної особи механізму доведення в цивільному процесі немає. Натомість розрив між тілом 28 000 і позовом на 107 000 має інші точки. Перше — відсотки, нараховані за межами строку дії договору: після його спливу нарахування відсотків за користування кредитом припиняється. Друге — штрафи й пеня, нараховані під час воєнного стану: вони підлягають списанню за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, але лише за вашим клопотанням у справі. Третє — сукупна неустойка за споживчим кредитом не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. Порахувати це можна лише за кредитним договором і розрахунком позивача, і власний контррозрахунок подаєте саме ви — суд його за вас не зробить.

Чи можна стягнути з банку кошти, сплачені понад тіло кредиту?

Так, теоретично можливо, але не через звичайне звернення до банку з проханням повернути гроші — банк добровільно нічого не поверне. Спочатку потрібно довести через суд, що фактично сплачена вами сума перевищує законно нараховану заборгованість: тіло кредиту плюс відсотки, які кредитор зміг би довести. Це робиться через контррозрахунок у відзиві, коли банк сам подає позов, або через оскарження вже наявного рішення. Якщо суд відмовляє банку в позові чи задовольняє його лише частково через недоведеність нарахувань, це рішення стає підставою для окремого позову про повернення переплаченого. Важливо: сама лише сума понад тіло кредиту ще не доводить переплату — доки не погашені законні відсотки, борг формально не закритий. Тому спочатку потрібен кредитний договір і повна виписка руху коштів, щоб порахувати, скільки з відсотків справді законні.

Чи можна включати комісію за зняття коштів у тіло кредиту?

Тілом кредиту є те, що ви фактично отримали, або встановлений кредитний ліміт. Комісії за переказ і за зняття коштів тілом не є, і від того, що кредитор «додав» їх у тіло, вони ним не стають. Далі ці суми ще й дають базу для нарахування відсотків — тому їх виключають першими. Підстави конкретні. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги; якщо в договорі немає деталізованого переліку послуг, є підстави посилатися на її нікчемність за положеннями Національного банку, законом про споживче кредитування і законом про захист прав споживачів. Комісії за обслуговування в переважній більшості випадків незаконні, а за час воєнного стану діє пункт 18 перехідних положень. Переконувати кредитора в розмові марно — потрібен документ. Візьміть повну виписку з дня відкриття кредиту і зробіть контррозрахунок без цих комісій.

Чи можна визнати договір недійсним або списати відсотки з 2,5% до 1% на день?

Недійсність усього договору через розмір ставки — не той шлях, на який варто робити ставку. Практичніше інше: перерахунок. Ст. 8 Закону про споживче кредитування встановлює максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом, і в ній є різні тарифні періоди — 2,5%, 1,5%, 1% на день. Тому питання не «2,5 чи 1», а який максимум діяв для вашого договору на дату його укладення й на періоди нарахувань. Далі це оформлюється як власний контррозрахунок: ставку приводять до законного максимуму, а надлишок вимагають списати. Разом з цим виключають штрафи й пеню за п. 18 перехідних положень ЦК і нарахування, зроблені після спливу строку дії договору. Суд розрахунок сам не перевіряє — це обов'язок відповідача. Тому потрібні договір з паспортом споживчого кредиту й детальний розрахунок кредитора з періодами: без них не видно, яка ставка застосована фактично і за скільки днів.

Чи можна за позицією Верховного Суду сплатити по картці лише тіло кредиту?

Зрозуміли правильно, з одним уточненням: правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо анкети-заяви — це аргумент для суду, а не обов'язок банку піти на ваші умови. Суть у тому, що анкета-заява разом з умовами на сайті банку, який банк сам адмініструє і може змінювати, не утворює конструкції кредитного договору, тому суд може стягнути лише тіло за вирахуванням сплачених сум, а якщо сплачено більше — відмовити в позові. Саме тому ПУМБ у телефонній розмові «і слухати не хоче»: закону, який зобов'язував би банк закрити кредит за тілом, немає. Спрацьовує письмова пропозиція з обґрунтуванням, чому судовий шлях дасть банку менше, ніж ваші умови. І не розраховуйте, що позов подасте ви: способу захисту звернутися до суду першим через переплату в боржника немає.

Чи можна закрити кредит МФО за тілом, якщо я не військовослужбовець?

Ні, це не так — закриття кредиту за тілом доступне не лише військовослужбовцям. За практикою каналу, приблизно 90% боргів перед МФО можна суттєво зменшити або закрити саме за тіло через правильно побудоване досудове врегулювання, і статус військового тут не є обов'язковою умовою. Просто для військовослужбовців є додатковий важіль: суд зобов'язаний зупинити розгляд справи на час служби, і кредитор, розуміючи, що процес може тягнутися невизначено довго, охочіше йде на поступки. Цивільній особі доведеться діяти інакше — письмово довести МФО, що судовий сценарій для них гірший (прострочені строки давності, недоведена комісія, порушення в договорі), і вести перемовини в кілька раундів, бо перша пропозиція зазвичай відхиляється.

Чи можна закрити кредит у МФО за тілом, якщо нарахували шалені відсотки?

Так, домагатися закриття кредиту за тілом можна, але письмово, а не по телефону. Дієвий інструмент — заява-пропозиція, надіслана звичайною поштою (Укрпоштою чи Новою поштою) на юридичну адресу компанії; назву ТОВ і адресу знайдете через youcontrol або opendatabot, бо бренд і офіційна назва зазвичай різні. У заяві вказуєте дату й номер договору та суму саме тіла — без відсотків і штрафів. Розгляд до 30 днів, іноді до 45. Сила такої заяви — в аргументах, чому суд для кредитора гірший варіант: штрафи, пеня й комісія, нараховані під час воєнного стану, підлягають списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування». Перед будь-якою оплатою вимагайте гарантійний лист із підписом і печаткою. Без нього платіж можуть зарахувати як «сплату відсотків» і заявити, що ви ще й продовжили договір.

Чи можна зарахувати сплачені відсотки та штрафи як оплату тіла кредиту?

Ні, за замовчуванням це працює навпаки: діє встановлена законом черговість погашення зобов'язання, за якою кошти спочатку зараховуються у сплату відсотків, і лише те, що залишилось, іде на тіло. Тому якщо ваш платіж покриває, наприклад, лише щомісячні відсотки, тіло кредиту цим платежем не зменшується взагалі, і платити доведеться до нескінченності. Щоб платіж зарахувався саме в погашення тіла (або в закриття боргу за тілом повністю), це потрібно окремо обумовити з кредитором заздалегідь і письмово — через гарантійний лист чи додаткову угоду з чітким формулюванням призначення платежу, отриманий до, а не після оплати.

Чи можна зменшити суму позову з урахуванням уже сплачених відсотків?

Так, урахування сплачених сум — основний напрямок. У картковому кредиті тілом є кредитний ліміт. Якщо кредит оформлений анкетою-заявою про приєднання, а істотні умови розміщені на сайті банку, який він сам адмініструє, то за позицією Великої Палати Верховного Суду це не утворює конструкції кредитного договору — і стягненню підлягає лише тіло за вирахуванням сплачених сум. Якщо сплачене перевищує ліміт, є підстава просити повну відмову в позові. Нулі у вимозі по відсотках, пені й штрафах зазвичай означають не «списали», а що ваші платежі пішли саме туди: діє черговість погашення, за якою відсотки закриваються раніше тіла. Тому тіло й залишилось майже недоторканим. Щоб показати це суду, потрібна повна виписка з дня відкриття ліміту, а не підсумкова сторінка розрахунку, і власний контррозрахунок — суд розрахунок банку сам не перевіряє.

Чи можуть МФО зараз нараховувати штрафи та пеню?

Нараховувати можуть — прямої заборони саме на нарахування закон не встановлює, тому в особистому кабінеті МФО ці суми цілком можуть з'являтися. Але це не означає, що їх можна стягнути: боржник має право заявити в суді клопотання з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, за яким штрафи й пеня, нараховані під час дії воєнного стану, підлягають анулюванню. Тож обидва твердження, які ви чули, у певному сенсі правильні: закон формально не забороняє нарахування, але дає боржнику інструмент їх скасувати. Різниця в тому, чи скористаєтеся ви цим правом — суд сам, без вашої заяви, ці суми не прибере.

Чи можуть зменшити нереально високі відсотки МФО по кредиту?

Загального автоматичного зменшення чи скасування боргів МФО законом не передбачено — очікувати, що держава просто спише завищені відсотки для всіх, не варто. Але це не означає, що з конкретним завищеним боргом нічого не можна зробити: за практикою каналу, приблизно 90% таких боргів можна суттєво зменшити або закрити саме за тіло кредиту через правильно побудоване досудове врегулювання — просто більшість людей або не знають цього способу, або припускаються помилок і платять хаотично, під тиском. Якщо МФО дійсно нараховує «відсотки на відсотки» понад законні межі — це предмет для контррозрахунку й оскарження в конкретній вашій справі, а не привід чекати загального рішення проблеми на державному рівні.

Чи нараховуються пеня та штрафи по кредиту на час воєнного стану?

Нараховувати кредитор формально може — закон прямо це не забороняє на рівні розрахунку, — але п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє боржника від відповідальності за прострочення на час дії воєнного стану, і такі штрафи та пеня підлягають анулюванню. Різниця важлива: це не «не нараховується автоматично», а «нараховане підлягає списанню, якщо ви це заявите». Суд сам таке звільнення не застосує — потрібно письмово заявити клопотання з посиланням на п. 18, і бажано додати власний контррозрахунок без цих сум. Те саме стосується й досудового врегулювання: у листі до кредитора можна прямо посилатись на цю норму, вимагаючи виключити штрафи й пеню з розрахунку заборгованості.

Чи означає п. 18 Перехідних положень ЦК, що можна платити лише тіло кредиту?

Не зовсім — п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє від нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час воєнного стану, але не звільняє автоматично від сплати відсотків за користування кредитом. Тобто спираючись лише на цю норму, платити «тільки тіло» без жодних відсотків підстав немає — відсотки залишаються законною частиною боргу, якщо кредитор може довести їх нарахування відповідно до договору. Списати за п. 18 можна саме штрафи й пеню, а також ситуацію, коли «підвищена ставка» після пільгового періоду за суттю є замаскованою пенею, а не звичайними відсотками, — це потрібно окремо доводити. Суд сам такого не застосує: потрібно письмово заявити клопотання з посиланням на цю норму й подати власний контррозрахунок.

Чи підпадають відсотки за протермінування в МФО під списання за воєнного стану?

Розділяти треба два різні нарахування. Відсотки за користування кредитом у межах ставки, погодженої договором, — це плата за користування, і звільнення від відповідальності за прострочення саме їх не скасовує. А «відсотки за протермінування» — це, як правило, підвищена ставка, яка вмикається після порушення графіка: за правовою природою вона є штрафом (пенею), і саме тому підпадає під списання за п. 18 перехідних положень ЦК разом зі штрафами, пенею й комісією. Тобто відповідь залежить не від назви рядка в розрахунку МФО, а від того, чим ця сума є по суті. Видно це з договору: чи є в ньому пункт про підвищену ставку після пільгового періоду або після прострочення. І ще: суд не спише це сам — потрібне клопотання з посиланням на п. 18 і власний контррозрахунок. Тому візьміть договір і детальний розрахунок з періодами: по них видно, скільки з нарахованого насправді є штрафом під іншою назвою.

Чи платити банку відсотки за кредитні кошти, які забрали шахраї?

Питання про те, хто відповідає за кредитні кошти, отримані шахраями, вирішується на перетині кримінального провадження і кредитного спору, і без документів відповідати тут було б безвідповідально. Потрібні витяг з ЄРДР і постанова про визнання потерпілою, повна виписка по картці за спірний період, ваше звернення до банку та його письмова відповідь. Що можна сказати про тактику. Першими до суду ви звернутися не зможете — у боржника такого способу захисту немає, а правоохоронні органи в цивільні відносини з банком не втручаються. Тому позиція формується або письмово в переговорах, або у відзиві, коли банк подасть позов; тоді матеріали кримінальної справи стають доказами. Щодо «сплачувати чи ні»: будь-який платіж без гарантійного листа кредитор зарахує як визнання боргу і сплату відсотків, а строк давності поновлюється. Штрафи й пеню за час воєнного стану оспорюють за пунктом 18.

Чи потрібно в шаблоні заяви вписувати свій номер договору й свої суми?

Так, усі дані в цьому абзаці мають бути ваші: номер вашого договору, дата його укладення й ваші суми. Це шаблон, і формулювання про несправедливі умови працює лише тоді, коли воно стосується конкретного вашого договору — інакше кредитор просто відпише, що такого договору в нього немає. Суми потрібні дві: загальна заборгованість, яку вам виставляють на сьогодні, і окремо тіло кредиту — саме та сума, яку ви отримали на руки, без відсотків, штрафів і комісій. Тіло беріть з договору, а не з листа колектора. І перевірте, кому ви пишете. Бренд МФО часто не збігається з юридичною назвою ТОВ, а борг міг бути відступлений факторинговій компанії — назву й адресу зручно перевірити через YouControl або Opendatabot. Надсилайте заяву звичайною поштою і збережіть квитанцію: вона знадобиться, якщо доведеться скаржитися до НБУ.

Чи писати листа, якщо борг 1450 грн викупили і вимагають 10 000?

Писати варто, але не погоджуватися на першу цифру. Аргумент «ми за стільки викупили борг» юридично нічого не означає: розмір зобов'язання визначає кредитний договір і законність нарахувань, а не ціна вимоги. Те, що відсотки нарахувала перша компанія, нічого не змінює — новий кредитор отримав вимогу з усіма її вадами. 10 000 потрібно розкласти на складові: пункт 18 перехідних положень Цивільного кодексу забороняє комісію, штрафні санкції і пеню на період воєнного стану, а стаття 21 Закону «Про споживче кредитування» обмежує пеню і проценти подвійною обліковою ставкою НБУ. Попросіть кредитний договір і розрахунок заборгованості. Лист робіть письмовий, з розрахунком і обґрунтованою сумою. Платити — лише після гарантійного листа з печаткою або ЕЦП, де написано, що після цієї суми договір закрито. Без нього платіж зарахують як черговий частковий, а домовленість компанія може заперечити.

Чи скасовує закон 2120-IX відсотки за користування кредитом?

Закон з таким номером існує, і в цій частині Національний банк пише правильно: звільнення під час воєнного стану стосується відповідальності за прострочення, а не плати за користування кредитом. Тобто на автоматичне скасування процентів розраховувати не варто. Але це не означає, що з нарахуваннями нічого не зробити. За пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу позичальник звільняється від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші додаткові нарахування — і сюди попадає підвищена ставка, що спрацьовує після прострочення, бо за правовою природою це неустойка. А проценти зменшують іншими підставами: нарахування поза межами строку дії договору незаконні, денну ставку обмежує стаття 8 закону про споживче кредитування, а якщо ставка визначена лише в умовах на сайті кредитора, окремим питанням стає її доведеність.

Чи справді нічого не зробиш з відсотками за 300 днів користування?

Ви маєте рацію у двох частинах і помиляєтесь у третій. Так, штрафи, пеня і неустойка за час воєнного стану списуються — пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Так, проценти за користування в межах строку дії договору нараховуються правомірно і можуть суттєво перевищити тіло. А от «нічого з цим зробити не зможете» — не так. Стаття 8 закону про споживче кредитування встановлює максимальний розмір денної ставки, і все, що нараховано понад цю межу, підлягає списанню. Далі перевіряють період: якщо строк договору 300 днів, а відсотки нараховані до дня подання позову, ця частина незаконна, а без письмової згоди на продовження строку оспорюється й «автопролонгація». І кредитор має довести саму ставку. Ключове: ніщо з цього не працює саме собою. Суд розрахунок кредитора не перевіряє, тому потрібні відзив і власний контррозрахунок.

Чи стягне банк тіло кредитної картки незалежно від умов договору?

Ні, не завжди «незалежно» — саме тут і є основний спосіб захисту за картковими кредитами. Якщо кредит виданий на картку (ліміт у застосунку) і підписана лише анкета-заява про приєднання до банківських послуг, а не окремий кредитний договір з умовами, — за позицією Великої Палати Верховного Суду це не вважається доведеною конструкцією кредитного договору. У такому разі суд, як правило, стягує лише тіло кредиту (сам виданий ліміт) за вирахуванням уже сплаченого — без відсотків і штрафів, бо банк не довів, що ви погодили саме ту ставку й умови, які показує в позові. У відзиві варто наполягати саме на цьому й вимагати в банку розрахунок і сам договір — часто виявляється, що банк не може надати підписаний оригінал з узгодженими умовами.

Чи варто подавати апеляцію, якщо нараховані відсотки вдвічі перевищили тіло кредиту?

Сам по собі факт, що відсотки (42 тис.) удвічі перевищили тіло (21 тис.), апеляцію ще не виграє — законна межа у подвійний розмір тіла стосується лише штрафів і пені, а не відсотків за користування кредитом. Це поширений міф, і суди на нього не спираються. Сенс апеляції — у конкретних помилках розрахунку, які суд першої інстанції не врахував. Перевірте: чи не нараховувались відсотки поза межами строку дії кредитного договору (після його завершення нарахування має припинитися); чи не потрапили в суму штрафні санкції чи пеня за період дії воєнного стану, коли їх узагалі не мали нараховувати. Порівняйте текст рішення з тим, що ви подавали у відзиві — саме аргументи, які суд залишив без відповіді, і стають підставою апеляційної скарги. Без самого рішення і повного розрахунку заборгованості наперед сказати, чи є сенс подавати апеляцію, неможливо — це варто показати юристу для аналізу.

Чи впливає на відсотки те, що я вказав МФО не військове місце роботи?

Пільга прив'язана до вашого фактичного статусу військовослужбовця й до документів, що його підтверджують, а не до того, що ви вписали в анкету МФО про місце роботи. Тому цю розбіжність краще не приховувати, а подати кредитору документи про службу. Важливіше інше: пільга щодо ненарахування процентів, пені та штрафів (п. 15 ст. 14 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей) працює лише тоді, коли ви письмово про неї заявили — автоматично її ніхто не застосує. Тому подається письмове звернення до кредитора: заява про застосування пільги, вимога припинити нарахування, зробити перерахунок і надати повний розрахунок з періодами. Право не зникає й тоді, коли борг продали факторинговій компанії. Потрібні документи про статус і період служби, кредитний договір і розрахунок — без них перерахунок не зробити. Врахуйте: на кредити на житло чи авто ця пільга не поширюється.

Чи законні відсотки, якщо в договорі 1100 грн, а добрано до 20000?

Питання правильне: якщо в договорі стоїть 1 100 грн, а фактично видано до 20 000 частинами, кредитор мусить довести істотні умови щодо кожної суми — ставку, строк, порядок нарахування. Перевіряється це не за словами МФО, а за документами: договір, усі заяви на добір, паспорт споживчого кредиту, виписка по рахунку та розрахунок заборгованості. Дві речі варто знати вже зараз: денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування», і все, що нараховано понад цю межу, виключається з розрахунку, а договірні відсотки припиняються із закінченням строку дії договору — тому період нарахувань зіставляють зі строком кредитування. Пролонгації, які ви робили, — найгірша частина історії: натискаючи «продовжити», людина погоджується з усіма попередніми нарахуваннями і дає кредитору більше часу на відсотки.

Чи законні відсотки за ст. 625, якщо кредитна лінія відкрита на 300 днів?

Нарахування за статтею 625 і проценти за користування — різні речі. За цією статтею кредитор може вимагати три відсотки річних за невиконання грошового зобов'язання, а не додаткову плату за користування коштами. Три відсотки річних від тіла 9 700 гривень і сума 4 800 гривень між собою не в'яжуться — це перше, що перевіряється контррозрахунком: за який період і від якої суми це нараховано. Друге — кредитна лінія відкрита на 300 днів. Відсотки не можуть нараховуватися поза межами строку дії договору, тому строк кредитування порівнюють з періодом нарахування, а все, що виходить за межі, оскаржують. Штрафи й пеня за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18 перехідних положень. І про реструктуризацію: домагатися її не варто. Закону, який зобов'язував би реструктуризувати лише тіло без відсотків, немає, а підписана реструктуризація — це вторинний договір, яким ви визнаєте всі 27 000 разом із незаконними нарахуваннями.

Чи законно МФО стягує комісію LiqPay за видачу кредиту?

Якщо комісію утримав платіжний сервіс (LiqPay) при видачі коштів, а в кредитному договорі ця комісія прямо не обумовлена і квитанції про неї у вас немає, — це підстава заперечувати таку вимогу: якщо на картку фактично надійшла менша сума, ніж прописано в договорі, через приховану комісію мерчанта, це може розглядатися як неповне виконання договору з боку кредитора, а не ваш борг. Окремо перевірте, чи не намагається кредитор стягнути ще й комісію «за обслуговування кредиту» понад це — така комісія в переважній більшості випадків незаконна за практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо кредитор не довів перелік і факт надання реальних додаткових послуг за неї. Ці аргументи заявляються письмово в переговорах або у відзиві, якщо справа дійде до суду — самі по собі вони не спрацюють без порівняння суми в договорі з тим, що реально надійшло.

Чи зменшить суд відсотки, якщо подати документи про скрутне становище?

Документи про сімейне й матеріальне становище подати можна, але зменшує суму зазвичай не вони. Головна робота — у цифрах. Штрафи й пеню за час воєнного стану можна не просто зменшити, а повністю анулювати клопотанням з посиланням на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Денна ставка обмежена статтею 8 Закону «Про споживче кредитування». Договірні відсотки припиняються із закінченням строку дії договору. А кредит 2022 року — це ще й питання позовної давності: три роки на тіло й відсотки, один рік на штрафи й пеню, і застосовуються вони лише за вашою заявою. Різниця між 5 500 і 20 200 — це майже завжди саме такі нарахування. Але суд сам розрахунок МФО не перевіряє: потрібні відзив, заява про давність і власний контррозрахунок. Щоб порахувати вашу реальну суму, потрібні позовна заява з розрахунком, кредитний договір і дата останнього платежу.

Чи змінює щось те, що в анкеті-заяві прописана ставка 3,2%?

Так, змінює — і саме тому перший крок методики полягає в тому, щоб перевірити, чи вказана ставка безпосередньо в підписаному документі, чи там лише посилання на умови на сайті банку. Аргумент про те, що суд не може встановити, яка ставка діяла на час укладення, працює тоді, коли умови розміщені на сайті, який банк адмініструє. Якщо ставка прописана в анкеті-заяві, цей аргумент слабший, і акцент переносять на інше. А саме: за який період нараховані відсотки і чи не виходить він за межі строку кредитування; чи враховані сплачені суми; чи є в розрахунку комісії; чи не сплили строки давності. Варто також перевірити, за який період встановлені ці 3,2 відсотка і як це співвідноситься з обмеженням денної ставки за статтею 8 закону про споживче кредитування. І ваше спостереження про практику точне: без відзиву суд розрахунок позивача сам не перевіряє, а контррозрахунок є обов'язком відповідача.

Чи звільняє закон про соцзахист військових від сплати відсотків по кредиту?

Так, такий закон дійсно є і поширюється на певні категорії військовослужбовців та членів їхніх сімей — за пунктом 15 статті 14 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей кредитору забороняється нараховувати штрафні санкції, пеню і проценти по кредитах цим категоріям. Якщо ваш статус підпадає під визначену законом категорію, це поширюється і на вас. Важливо: банк чи МФО самі це не застосують — пільга спрацьовує лише після того, як ви письмово звернетесь із заявою і підтверджуючими документами про статус, і вимагатимете перерахунку заборгованості. Якщо кредитор відмовляється або справа вже в суді — це право заявляється у відзиві на позовну заяву разом із доказами статусу.

Я ветеран: чи можу сплатити лише тіло кредиту без відсотків?

У вашому випадку є норма, про яку часто забувають: пункт 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для категорій, визначених цим законом, кредитор зобов'язаний не нараховувати проценти за користування кредитом, пеню та штрафи. Але працює вона лише тоді, коли особа письмово заявила про це право: потрібне звернення до компанії з вимогою застосувати пільгу, припинити нарахування і зробити перерахунок, з копіями документів про статус і період служби. Одразу вимагайте повний детальний розрахунок: тіло, проценти, пеня, штрафи й періоди нарахування. Право на пільгу не зникає через те, що борг продали факторинговій компанії, тому вимога адресується поточному кредитору. Оплату тіла робіть лише після гарантійного листа з підписом і печаткою. Чи належите ви до пільгової категорії та за який період — визначається за вашими документами.

Як домовитися з МФО, якщо вона вимагає повернути значно більше за тіло кредиту?

МФО може написати в претензії будь-яку суму — головне не скільки нараховано, а чи доведе компанія цю суму в суді. 7800 грн відсотків і 13000 грн пені на тіло 7000 грн самі по собі не означають, що стільки треба заплатити. Раз телефоном не домовитися, лишається письмова процедура. За законом про звернення громадян відповідь мала прийти за 30, максимум 45 днів. Якщо строк минув — подайте скаргу до Нацбанку з копією заяви й квитанцією про відправлення, а тоді повторно надішліть пропозицію МФО з копією цього звернення: після скарги компанії зазвичай стають сговірливішими. Перевірте, чи входять у розрахунок штрафи й пеня за період воєнного стану — за п. 18 Перехідних положень ЦК їх узагалі не мали нараховувати. І головне: скільки б не пообіцяли по телефону, платіть лише після підписаного гарантійного листа, інакше платіж зарахують просто як сплату відсотків.

Як домовитися з МФО, щоб погодились закрити кредит за тілом?

Без деталей конкретної переписки точно сказати не можу, але загальний підхід, який працює, такий: спілкування ведеться виключно письмово (лист, а не телефонний дзвінок), із чіткою пропозицією закрити борг сумою тіла кредиту і аргументацією — прострочені строки давності на штрафи й пеню, недоведена комісія, порушення в оформленні договору. Перша пропозиція МФО часто відхиляється, і доводиться проходити кілька раундів листування, перш ніж кредитор погодиться. Ключове правило перед будь-якою оплатою — отримати письмовий гарантійний лист із чіткими умовами закриття, а не покладатися на усні обіцянки менеджера чи повідомлення в месенджері. Без цього документа сплачені гроші можуть зарахувати як оплату відсотків, а борг офіційно залишиться відкритим.

Як скласти заяву на закриття кредиту за тіло, якщо немає компʼютера?

Так, заяву на закриття «за тіло» цілком можна оформити й без комп'ютера — від руки, головне, щоб у ній були: точна назва й адреса кредитора (МФО чи факторингової компанії, яка зараз власник боргу), номер і дата кредитного договору та сума саме тіла кредиту, без відсотків, штрафів і пені. Готову заяву треба відправити звичайною поштою (Укрпоштою чи Новою Поштою), не електронкою, і зберегти квитанцію — відповідь мають дати протягом 30 днів, іноді до 45. Платити можна лише після отримання підписаного й завіреного печаткою гарантійного листа, а не повідомлення в месенджері. Якщо самостійно оформити важко через технічні обмеження — зателефонуйте нам, допоможемо підготувати текст заяви під ваш конкретний випадок.

Яка стаття забороняє стягувати штраф і пеню за одне й те саме порушення кредиту?

Точного номера статті саме з тими змінами від 07.07.23 у нашій перевіреній базі немає — таку конкретну норму варто звірити з текстом закону особисто, щоб не помилитися з посиланням. Загалом штраф і пеня — це різні форми однієї неустойки (ст. 549 ЦК), а пеня за споживчим кредитом додатково обмежена ст. 21 Закону про споживче кредитування — не більше подвійної облікової ставки НБУ. Якщо прострочення припадає на воєнний стан, штрафи й пеня взагалі не нараховуються за п. 18 перехідних положень ЦК, але суд застосовує це лише за вашою заявою, сам не рахує. Принесіть знайдений закон і розрахунок боргу на консультацію — зіставимо норму саме з вашим договором.

Які шанси закрити кредит за тілом, якщо ставка зросла після пільгового періоду?

Шанси є, і саме такі ситуації — коли ставка різко зростає після пільгового періоду через прострочення — часто вдається оскаржити: за правовою природою підвищена ставка є не звичайними відсотками, а по суті пенею чи неустойкою (ст. 549 ЦК), а таку пеню, нараховану під час воєнного стану, можна вимагати списати на підставі п. 18 Перехідних положень ЦК. Це потрібно доводити — знайти в договорі саме пункт про підвищення ставки після пільгового періоду і кваліфікувати його як штрафну санкцію в переговорах з МФО або у відзиві, якщо справа дійде до суду. Поки прострочення не переросло у справу — краще діяти на випередження і письмово запропонувати МФО закрити борг у межах тіла, аргументувавши це саме таким розрахунком, а не чекати, поки нарахування виростуть ще більше.

Яку суму тіла кредиту вказувати в заяві, якщо частину вже сплачено?

У заяві вказується сума саме тіла кредиту, яка ще залишилася непогашеною, — тобто те, що ви фактично отримали від кредитора, мінус ті платежі, які пішли саме в рахунок тіла (не в рахунок відсотків чи штрафів). Тому важливо мати розрахунок або виписку, де видно, куди зараховувались ваші платежі. Щодо «англійськими буквами» — без самого шаблону заяви з відео важко сказати напевно, що там малося на увазі; це краще уточнити безпосередньо за посиланням на шаблон в описі відео або на консультації, щоб не заповнити невірно. Якщо надішлете нам розрахунок заборгованості, зможемо точно порахувати залишок тіла для заяви.

Який документ має надати факторингова компанія після оплати тіла кредиту?

У перевірених матеріалах каналу немає конкретного законодавчого строку, протягом якого факторингова компанія зобов'язана видати підтвердження після оплати, — тому орієнтуватися на «автоматичний» термін не варто. Головне правило працює в зворотному напрямку: підтвердження (гарантійний лист або додаткова угода з чіткими умовами закриття) потрібно отримати ДО оплати, а не чекати на нього після. Якщо оплата вже відбулась без такого документа заздалегідь, зараз варто письмово вимагати від факторингової компанії довідку про закриття кредитної лінії з конкретною датою й сумою і зберігати всю переписку. Якщо компанія затягує чи ігнорує запит — це вже привід звернутися по юридичну допомогу, оскільки без письмового підтвердження ваш платіж юридично не захищений від повторних вимог.

Їду на суд: тіло кредиту 4700, вимагають 22 000 — що робити?

Якщо ви вже їдете на засідання — головне не визнавайте суму. Просіть суд дати строк для ознайомлення з матеріалами справи і подання відзиву, і зафіксуйте це письмово. Далі працює контррозрахунок: це обов'язок відповідача, суд розрахунок кредитора сам не перевіряє. У 22 000 при тілі 4 700 перевіряють кілька шарів. Штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 перехідних положень — про це подають клопотання. Відсотки не можуть нараховуватися за межами строку дії договору. Сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру отриманої суми. Окремо подають заяву про застосування строків давності — сам суд їх не застосує. Потрібні позовна заява з розрахунком, договір і паспорт споживчого кредиту з матеріалів справи. Найгірше, що можна зробити в засіданні — погодитися з сумою або підписати мирову на всю заявлену суму.

Хіба дозволили МФО застосовувати штрафи?

Формально ніхто окремо не «дозволяв» — закон і раніше, і зараз прямо не забороняє МФО нараховувати штрафи в розрахунку, тож технічно вони це роблять. Питання не в тому, дозволено це чи ні, а в тому, чи можна такі штрафи стягнути: боржник має право заявити в суді клопотання з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, і нараховані під час воєнного стану штрафи та пеня підлягають анулюванню. Тобто нарахувати МФО може, а от стягнути — лише якщо ви самі не скористаєтесь цим правом і не заявите про це в суді чи в переговорах.

Кредит прострочений з 2023 року, нарахували 52 000 — що робити?

На давність у вашому випадку розраховувати не варто: з 2023 року її перебіг не рахувався через воєнний стан і поновився лише з 4 вересня 2025 року. Тому працювати треба з сумою нарахування, а не з часом. 52 000 перевіряються по документах — потрібні кредитний договір, паспорт споживчого кредиту й розрахунок заборгованості. Перевіряють, чи не нараховані відсотки поза межами строку дії договору, яка частина суми це штрафи й пеня (для них однорічний строк), і чи не спрацьовує позиція Великої Палати ВС 2020 року про співмірність, коли борг більш ніж удвічі перевищує отримане. Окремо про службу: якщо в розрахунку є платіж, якого ви не робили, документи про перебування у ЗСУ — аргумент, що транзакцію робили не ви, а строк поновлено штучно. Якщо позов уже в суді — відзив із контррозрахунком і заява про давність, і краще не за день до засідання.

Майно продали з торгів, а банк отримав друге рішення на пеню — чи можна зменшити борг?

Зменшувати є що, але точка входу тут не сума, а самі рішення. Друге рішення, яким стягнули відсотки, пеню й штрафи, — окремий предмет для оскарження: якщо його ухвалили без вашої участі, є порядок перегляду й скасування заочного рішення; якщо в загальному порядку — апеляція з клопотанням про поновлення строку. Виконавче провадження закривається лише тоді, коли усунено його підставу, тому боротьба з арештами без роботи над рішенням результату не дає. По самих нарахуваннях у такій справі перевіряють: чи не нараховані відсотки за період поза строком дії кредитного договору (після його спливу або після вимоги про дострокове повернення вони припиняються); штрафи й пеню, які під час воєнного стану підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК; і строки давності — один рік саме на штрафи та пеню. Врахуйте: норми про споживче кредитування поширюються не на всі договори, а офіс — найімовірніше не споживчий кредит. Потрібні обидва рішення, кредитний договір і матеріали провадження.

Мама в декреті взяла 50 тисяч у мікропозиках — чи платити потроху?

Ваше відчуття правильне: «потроху віддавати» в мікропозиках часто означає платити нескінченно. Діє черговість погашення — спочатку закриваються відсотки, і лише потім тіло. Невеликі регулярні платежі з'їдаються відсотками, а 50 тисяч тіла залишаються на місці. Чого точно не робити — не перекривати одну позику іншою: тоді відсотки, комісії й штрафи старого боргу стають новим тілом, на яке знову нараховують відсотки. Так само не варто підписувати пролонгації та «оновлення умов» — цим визнаються всі попередні нарахування, і законні, і незаконні. Робочий варіант — домагатися закриття за тілом одноразовим платежем, письмово і по кожній компанії окремо. Причому нарахування ще треба перевірити: штрафи й пеня за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18, а денна ставка обмежена статтею 8 закону про споживче кредитування. Платіж — тільки після гарантійного листа.

МФО оформлює кредит на рік замість місяця під 1% на день — чи це законно?

Кейси знайомі, і вихід тут у документах. Перше — зіставити три речі: строк кредитування, вказаний у договорі й паспорті споживчого кредиту, строк, на який кредит фактично видавався за заявкою, і період, за який нараховані відсотки в розрахунку. Нарахування за межами строку дії договору заперечуються: договірні відсотки з його закінченням припиняються (позиція Великої Палати Верховного Суду). Стаття 8 Закону «Про споживче кредитування» встановлює максимальний розмір денної ставки з тарифними періодами, тому «1% на день безкінечно» перевіряють на відповідність цій межі, а надлишок виключають. Штрафи й пеня за час воєнного стану списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. І ключова умова: суд сам розрахунок МФО не перевіряє — потрібен ваш контррозрахунок.

Монобанк вимагає 800 грн відсотків і 3000 пені — чи повинен я платити?

Ні, ця сума не остаточна лише тому, що її написав банк. Найслабша її частина — 3 000 гривень пені: на час воєнного стану пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші додаткові нарахування, і таку суму заявляють до списання клопотанням у суді або в досудовому листуванні. Але суд не зробить цього замість вас — він розглядає тільки заявлені вимоги й подані докази. Потрібні письмова заява і власний контррозрахунок. Окремо перевіряють 800 гривень відсотків: за який період нараховані і чи не виходить він за межі строку кредитування. Щоб відповісти по цифрах, потрібні розрахунок банку і повна виписка з дня відкриття ліміту. І не погоджуйтесь на реструктуризацію цієї суми: підписавши її, ви визнаєте всі нарахування, включно з пенею.

На які закони посилатися, якщо фінустанова дзвонить третім особам про борг?

Щодо самих нарахувань є декілька опорних норм: пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу — забороняє нарахування штрафних санкцій, пені та комісії на час воєнного стану; стаття 549 ЦК — визначає, що є неустойкою/пенею, це важливо, коли підвищена ставка після прострочення по суті є замаскованим штрафом; стаття 21 Закону про споживче кредитування — обмежує сукупну пеню й проценти подвійною обліковою ставкою НБУ. Щодо дзвінків третім особам і розповсюдження інформації про борг без згоди — якщо йдеться про поширення персональних даних (наприклад, фото документів чи деталей боргу в соцмережах чи знайомим по телефону), це підпадає під статтю 182 Кримінального кодексу про незаконне поширення персональних даних. Щоб правильно застосувати ці норми, потрібен розрахунок заборгованості й записи спілкування з фінустановою.

Обіцяли списати частину боргу, а нараховують комісію — що робити?

Найважливіше: усне «чекайте, нічого не платіть» юридичної ваги не має — умови списання мають бути письмовими, гарантійним листом з підписом і печаткою або додатковою угодою. Тому просіть письмову відповідь, чи застосовано акцію, і повний розрахунок заборгованості з розбивкою по видах нарахувань. Комісія тут найслабша частина вимоги. У кредитах Сенс Банку (колишнього Альфа-Банку) комісія за обслуговування кредиту в переважній більшості випадків незаконна — це підтверджують Закон «Про споживче кредитування» і правові позиції Великої Палати Верховного Суду; окремо пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє від комісії, штрафів і пені за час воєнного стану. Але щоб порахувати, скільки з 10 000 законне, потрібні кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та виписка по рахунку.

Обмеження 1% на день і списання штрафів у воєнний стан — це одна норма?

Це справді дві різні норми, і в цьому вся суть. Обмеження денної ставки — це стаття 8 Закону «Про споживче кредитування» з тарифними періодами (2,5%, 1,5%, 1% на день). Вона стосується процентів за користування кредитом і працює незалежно від воєнного стану. А штрафи, пеня й комісія — інша частина розрахунку, і про них ідеться в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу: на час воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності та від обов'язку сплачувати кредитодавцю штрафи, пеню та інші додаткові нарахування. Ця норма поширюється на всіх громадян України без винятку — і на боржників банків, і на боржників МФО та факторингових компаній. Практично корисно знати ще одне: суд не застосує пункт 18 сам. Він працює за принципом диспозитивності, тому потрібні клопотання відповідача і власний контррозрахунок без цих сум.

Оплатив майже все тіло, а борг лише зріс через штрафи — що робити?

Те, що ви оплатили 9 000 з 10 000, а борг став 15 000, здебільшого пояснюється черговістю погашення: спочатку закриваються відсотки і лише потім тіло. Тому платежі йшли не туди, куди ви розраховували, і без закриття тіла це може тривати нескінченно. Штраф, рівний сумі платежу, — саме та частина, яку заперечують: за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу позичальник під час воєнного стану звільняється від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші додаткові нарахування, а за Законом «Про споживче кредитування» сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. Оскільки по телефону «домовитись неможливо», дієвий шлях — письмова заява-пропозиція поштою на юридичну адресу компанії, і оплата виключно після гарантійного листа з підписом і печаткою. Пролонгацію не оформлюйте: вона визнає всі попередні нарахування.

Позика 4000, віддав 6000 відсотками — чи можуть звернутися до суду?

Звернутися до суду вони можуть — це право кредитора, обмежене лише строками давності: три роки на тіло і один рік на штрафи та пеню, з відліком від останнього платежу або письмової претензії. Але ваша ситуація в суді виглядає непогано. При тілі 4 000 ви сплатили 6 000, а платежі через черговість погашення йшли переважно у відсотки. Якщо кредит оформлений через заяву про приєднання з умовами на сайті кредитора, стягнення обмежують тілом за вирахуванням сплачених сум, а коли сплачене перевищує тіло, з'являється підстава просити відмову в позові. Штрафні суми за час воєнного стану списують за пунктом 18, а сукупна неустойка не може перевищувати подвійного розміру отриманої суми. Головне — не пропустити позов. Суд ні розрахунок не перевірить, ні строки давності не застосує: потрібні відзив, контррозрахунок і окрема заява про давність.

Що робити, якщо я сплатила тіло кредиту, а компанія вимагає ще раз?

Найімовірніша причина — оплата була зроблена без попереднього письмового гарантійного листа чи додаткової угоди, де прямо зафіксовано, що саме ця сума закриває борг повністю. Без такого документа кредитор чи новий власник боргу може стверджувати, що платіж зарахований лише як частина сплати відсотків, а не як закриття тіла, і надалі виставляти нові вимоги. Тепер важливо зібрати все, що підтверджує факт і призначення платежу (квитанції, переписку, будь-які письмові домовленості), і письмово вимагати від компанії детальний розрахунок із розбивкою, куди саме зараховано вашу оплату. Якщо компанія наполягає на новій сумі без пояснень — не платіть повторно без юридичної перевірки цієї вимоги: на кредиторів, які позиціонують себе як «крипто-МФО», це правило поширюється так само.

Що робити, якщо після несплаченої прихованої комісії нарахували відсотки й штраф?

Комісія за надання коштів, яку не було погоджено при видачі, найчастіше незаконна — банк чи МФО зобов'язані довести, за яку саме послугу вона нарахована, а в переважній більшості випадків довести це не можуть. Тому платити нараховані на цю комісію відсотки й штраф автоматично не варто — спочатку перевірте, чи сума, яку ви фактично отримали на картку, менша за вказану в договорі: якщо кредитор видав менше, ніж мав, це вже його порушення договору, а не ваше. Типова помилка тут — платити «щоб відчепились» без розрахунку: так ви лише підтверджуєте нараховану суму. Зберіть договір і виписку по картці й розберіться в цифрах до того, як щось платити — самі дзвінки не є підставою платити незаконно нараховане.

Що робити, якщо за прострочення розстрочки нараховують 150 грн щодня?

Почніть з того, що 150 гривень за кожен день прострочення — це за правовою природою не плата за користування, а штраф або пеня. А на час воєнного стану пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші додаткові нарахування. Саме на цьому будується заперечення проти цієї частини суми. Щоб порахувати, скільки зі 125 000 законне, потрібні договір розстрочки і повний розрахунок з періодами нарахування: без них не видно, чим ці 150 гривень названі в договорі і чи не виходять нарахування за межі його строку. І чого не робити: не підписуйте реструктуризацію, пролонгацію чи «оновлення умов» і не беріть новий кредит на погашення цього. Кожна така дія визнає всю нараховану суму разом із незаконною частиною. Правильний шлях — письмова пропозиція кредитору.

Що робити з простроченими кредитами в МФО, якщо я військовослужбовець?

Поки ви збираєте документи, платити штрафні санкції та пеню поспішати не варто — за законом про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей певним категоріям військових забороняється нараховувати штрафні санкції, пеню і навіть проценти по кредитах, але ця пільга не діє автоматично: кредитор зобов'язаний застосувати її лише після того, як ви письмово заявите про своє право і надасте підтвердні документи. Тож послідовність така: спочатку зберіть довідку про проходження служби, потім письмово, а не по телефону, зверніться до кожного кредитора окремо з вимогою застосувати пільгу і зробити перерахунок, і лише після цього, за потреби, вирішуйте питання оплати. Перевірте також, чи не продано якийсь із боргів факторинговій компанії — право на пільгу зберігається і після продажу боргу.

Сплачено більше за тіло кредиту — чи можна перестати платити й чекати суду?

Ваша ситуація класична для карткових кредитів Приватбанку: анкета-заява про приєднання до банківських послуг разом з істотними умовами на сайті банку, який банк сам адмініструє і може змінювати, за позицією Великої Палати Верховного Суду не утворює конструкції кредитного договору. Наслідок — є підстави домагатися стягнення лише тіла за вирахуванням сплачених сум, а якщо сплачено більше за тіло — просити про повну відмову в позові. За вашими цифрами саме це і є лінія захисту. Підвищення ставки після прострочення теж заперечується: за правовою природою така надбавка є штрафом, а він підлягає списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Але чекання не пасивне: позов проти банку через переплату ви подати не можете, а кожен новий платіж поновлює строк позовної давності. Тому головне — не пропустити позов і подати відзив із контррозрахунком.

Сплатив відсотків більше за тіло — чи закриє кредит один відзив у суді?

Те, що сплачені відсотки перевищили тіло, кредит саме собою не закриває, і першими до суду ви звернутися не можете — у боржника такого способу захисту немає, а правоохоронні органи в цивільні відносини не втручаються. Тому очікування позову справді залишається робочим варіантом. Але сам лише відзив кредит не закриває. Працює конкретна конструкція: якщо кредит оформлений анкетою-заявою з умовами на сайті банку, то за позицією Великої Палати Верховного Суду це не є кредитним договором, і стягнення обмежують тілом за вирахуванням сплачених сум; коли сплачене перевищує тіло, з'являється підстава просити відмову в позові. Гарантувати результат не можна. У відзиві потрібні контррозрахунок, заява про застосування строків давності і клопотання за пунктом 18 щодо штрафів і пені. Для цього потрібні анкета-заява, повна виписка і розрахунок банку.

Суд стягнув 48500 при тілі 5000 — чи можна оскаржити, живучи за кордоном?

Так, це реально оскаржити, і 48 500 при тілі 5 000 — саме той випадок, де в апеляції є про що говорити. Орієнтири: сукупна сума неустойки за Законом «Про споживче кредитування» не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми; денна ставка обмежена статтею 8 того ж закону; штрафи й пеня за період воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу; договірні відсотки припиняються із закінченням строку кредитування. Головне зараз — строк на апеляційне оскарження: пропускати його не можна, а точні дати перевірте за самим рішенням. У скарзі потрібні і доводи, і власний контррозрахунок, бо розрахунок кредитора суд сам не перевіряє. Те, що ви за кордоном, участі не блокує: справу можна вести через адвоката за довіреністю, приїздити вам не потрібно. Для оцінки шансів потрібні саме рішення суду й розрахунок, який подавав кредитор.

Тіло 2300, а пропонують закрити борг за 61000 — як вийти на тіло кредиту?

61 000 грн при тілі 2 300 грн — це не знижка, а все ще кратне перевищення. Орієнтир інший: за Законом «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, денна ставка обмежена статтею 8 того ж закону, штрафи й пеню за час воєнного стану списують за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, а договірні відсотки припиняються із закінченням строку кредитування. Шлях до тіла — письмова заява-пропозиція поштою на юридичну адресу поточного кредитора (назву ТОВ перевірте через youcontrol або opendatabot) з обґрунтуванням, чому в суді компанія отримає менше. Іноді потрібно 3–5 звернень; якщо відповіді немає — скарга до Національного банку з копією заяви і квитанцією. І категорично: жодної оплати до гарантійного листа з підписом і печаткою — повідомлення у Viber чи Telegram до уваги не береться.

Тіло 6700, а вимагають 32 тисячі до суду — чи можна зменшити суму боргу?

Так, зменшувати таку суму — нормальна робоча задача, і зараз для цього кращий момент, ніж після подання позову. Копія позовної заяви, надіслана «для ознайомлення», — типовий крок тиску, щоб ви погодилися заплатити добровільно. По суті нарахувань перевіряють три речі: чи не перевищена максимальна денна ставка за ст. 8 Закону про споживче кредитування; чи не нараховані відсотки за період поза строком дії договору (після його спливу вони припиняються); і штрафи з пенею — під час воєнного стану вони підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК. За споживчим кредитом сукупна неустойка обмежена ще й подвійним розміром одержаної суми. Щодо 7 тисяч «послуг адвоката»: позов ще не подано, тому просіть письмове обґрунтування цієї суми — погоджуватися з цифрою, названою по телефону, ви не зобов'язані. Потрібні договір, паспорт споживчого кредиту й детальний розрахунок з періодами — без них не порахувати, скільки з 26 000 законне.

Тіло кредиту 6500, відсотки 47 000 — чи можу сплатити лише 13 000?

Одразу поправлю поширене непорозуміння: обмеження подвійним розміром отриманої суми стосується сукупної неустойки — штрафів, пені та інших платежів за порушення. До процентів за користування воно не застосовується. Тому формула «тіло 6 500, значить 13 000 і все» сама собою не працює. Зменшувати 47 000 треба з інших підстав. Відсотки не можуть нараховуватися за межами строку дії договору, тому строк кредитування порівнюють з періодом нарахування. Стаття 8 закону про споживче кредитування обмежує денну ставку, і надлишок підлягає списанню. Штрафи й пеня за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18 перехідних положень. Для розрахунку потрібні договір, паспорт споживчого кредиту і розрахунок кредитора: на них будують контррозрахунок, який у суді є обов'язком відповідача. З тими самими аргументами надсилають письмову пропозицію про закриття за тілом.

Три МФО відмовили закрити кредит за тіло, а НБУ не відповідає — що робити?

Відмова з першого разу — це етап, а не результат. У практиці буває, що потрібно 3-5 звернень: наступну заяву надсилають через 10-15 днів, а після скарги до НБУ — приблизно через 12 днів повторно, вже з копією скарги й квитанцією про її подання. Саме це часто змінює тон відповіді. Три тижні очікування теж поки в межах норми: звернення розглядають до 30 днів, строк може бути продовжений до 45. Формулювання «штрафи не нараховуємо, все згідно з договором» — не аргумент, а відписка, і перевіряється воно цифрами. Просіть письмово детальний розрахунок з періодами й видами нарахувань, а потім показуйте конкретно: денна ставка обмежена ст. 8 Закону про споживче кредитування; штрафи, пеня й комісія воєнного часу підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК; відсотки поза строком дії договору не нараховуються. Пропозиція починає працювати тоді, коли кредитор бачить, що в суді отримає менше.

У договорі нічого про реструктуризацію — як тоді добитися списання відсотків?

Відсутність у договорі згадки про реструктуризацію нічого не змінює: її і так немає в законі як обов'язку кредитора. Це окремий, вторинний договір, для якого потрібна воля обох сторін. Тому «добитися» її неможливо — і не потрібно: підписана реструктуризація означає, що ви визнали всю суму зі штрафами, пенею й комісіями. Списання досягається іншим шляхом. Штрафи, пеня й комісія, нараховані під час воєнного стану, підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК; підвищена ставка, що вмикається після прострочення, за правовою природою теж є штрафом — і теж підпадає під це правило. Самі відсотки за користування оскаржують за іншими підставами: після спливу строку дії договору вони припиняються, а денна ставка обмежена ст. 8 Закону про споживче кредитування. Все це заявляється письмово — кредитору або в суді, з власним контррозрахунком. Для нього потрібні договір і повний розрахунок з періодами нарахувань.

У скільки разів відсотки можуть перевищити тіло кредиту і чи це законно?

Кредитор може вписати в розрахунок будь-яку суму — питання не в тому, скільки він нарахував, а в тому, чи зможе він це довести й обґрунтувати нормами. Тому «законно чи ні» перевіряється не співвідношенням 4 500 і 20 000, а складом нарахувань. Орієнтири такі. Сукупна сума неустойки (штрафи, пеня та інші платежі за порушення) за Законом «Про споживче кредитування» не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми. Денна процентна ставка обмежена статтею 8 того ж закону. Штрафи й пеня, нараховані під час воєнного стану, списуються за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. А договірні відсотки припиняються із закінченням строку кредитування — це найчастіше джерело завищення. Щоб сказати, скільки з 20 000 законне, потрібні розрахунок заборгованості з періодами нарахувань і договір зі строком кредитування.

Віддав МФО близько 200 тисяч, а борг залишився — чому?

Судячи з опису, ви в найтиповішій конструкції: платежі йдуть у відсотки й комісії, а тіло не рухається. Це не випадковість — діє черговість погашення, за якою відсотки закриваються раніше тіла. Тому й вийшло «друге коло»: сплачено близько 200 тисяч, а борг залишився. Комісія по 2 500 і пеня — найслабша частина цієї суми. Комісія має сплачуватися лише за реально надані послуги, а комісії за обслуговування кредиту і розрахунково-касове обслуговування в переважній більшості випадків незаконні. Штрафи й пеня за час воєнного стану підлягають списанню за пунктом 18. Якщо сплачене перевищило тіло, стягнення обмежують тілом за вирахуванням сплаченого. Щоб порахувати це в цифрах, потрібні договори і повні виписки за весь період, а не підсумкові сторінки. На них будують контррозрахунок. І не платіть далі без гарантійного листа — інакше платіж зарахують у відсотки.

Виплатила все за рішенням суду, а банк далі нараховує відсотки — що робити?

Розділимо дві суми. Те, що суд не задовольнив, судовим рішенням з вас не стягнуто — і банк не може добрати цю частину інакше, ніж новим позовом. Те, що застосунок показує залишок і «капають відсотки», саме собою нічого не створює: банк може показувати що завгодно. Якщо банк усе-таки піде до суду за різницею, у вас є на що спиратися: вимоги ст. 175 ЦПК щодо недопустимості повторного стягнення того самого боргу, заява про застосування позовної давності (3 роки — тіло й проценти за користування, 1 рік — пеня та штрафи), пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу щодо пені й штрафів воєнного часу, а для карткового кредиту — позиція Великої Палати Верховного Суду про те, що заява про приєднання разом з умовами на сайті банку не є конструкцією кредитного договору. Чого не варто робити зараз: вести з банком перерахунки й домовленості поза рішенням суду і платити частинами «аби відчепилися» — так тіло не зменшується. Щоб сказати точно, потрібне саме рішення суду: у ньому видно, у чому банку відмовлено.

Взяла 1500, вимагають 4000 і відмовляють закрити за тіло — вони праві?

Частково праві: реструктуризація — право кредитора, а не обов'язок, і жоден закон не змушує його погодитися. Довідка про доходи цього не змінює — це не той аргумент, який рухає МФО. А твердження, що 4 000 — це «сума без відсотків, пені та штрафу», перевіряється однією річчю: детальним розрахунком із зазначенням, що саме входить у кожну гривню й за який період. Просіть його письмово. Якщо ви отримали 1 500, то все, що понад цю суму, і є нарахуваннями, а вони мають вкладатися в максимальну денну ставку за ст. 8 Закону про споживче кредитування; штрафи ж і пеня під час воєнного стану підлягають списанню за п. 18 перехідних положень ЦК. Те, що ви жодного разу не платили, для домовленості про тіло не перешкода — навпаки, ваша позиція чиста, бо платежами борг ви не визнавали. Далі — повторне звернення (іноді потрібно 3-5 разів), за потреби скарга до НБУ, і гарантійний лист до будь-якої оплати.

За 10 днів нарахували відсотків більше за тіло — платити чи ігнорувати?

3 500 грн тіла і 10 000 грн вимоги — це ситуація, де більшість суми складають нарахування, які найлегше заперечити: за Законом «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штрафи, пеня, інші платежі за порушення) не може перевищувати подвійного розміру одержаної суми, денна ставка обмежена статтею 8 того ж закону, а штрафи й пеню за час воєнного стану списують за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Оплатити 10 000, щоб не переплачувати юристу, не завжди дешевше. Розумніший порядок: письмова заява-пропозиція про закриття за тілом і оплата лише після гарантійного листа з підписом і печаткою — за усною домовленістю платіж часто зараховують у відсотки, а договір вважають продовженим. Повне ігнорування — не стратегія: пропущений позов означає рішення без ваших доводів. Що робить саме ця компанія, видно лише з вашого договору й розрахунку.

Питання стосується вашої ситуації?Ось як ми працюємо з такими справами: Закриття боргу за тілом

До послуги

Інші категорії

Не знайшли своє питання?Розкажіть ситуацію один раз — далі документи, розрахунки й засідання беремо на себе.

Безкоштовна оцінка справи